Зміни сироваткового рівня сечової кислоти на тлі коронавірусної хвороби

DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.94.18251

Вступ

Зниження рівня сечової кислоти (СК) у хворих на COVID-19 привертає все більше уваги з боку клініцистів [5]. СК є важливою антиоксидантною молекулою плазми крові, яка поглинає вільні кисневі радикали та пероксинітрити [4]. Більша частина сироваткової СК вільно фільтрується в клубочку нефрона, після чого 90% реабсорбується в кров [6]. Дослідження демонструють, що у тяжкохворих пацієнтів (наприклад із сепсисом або гострим респіраторним дистрес-синдромом) гіпоурикемія виникає через зниження реабсорбції уратів [12]. Встановлено, що COVID-19 здатен викликати дисфункцію проксимальних канальців нирок, що може призводити до зниження рівня СК в крові [3]. В окремих дослідженнях виявлено нижчі показники сироваткового рівня СК в групі хворих з COVID-19 з тяжким перебігом порівняно з групою легшого перебігу (p<0,05) [7], а також в групі пацієнтів, що померли, порівняно з тими, хто вижив [8]. Відомо, що ряд клінічних і лабораторних показників є маркерами тяжкого перебігу COVID-19. До них належать старший вік, наявність супутньої патології, вищий сироватковий рівень С-реактивного білка (СРБ), тропоніну І, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), феритину, Д-димеру, лактатдегідрогенази (ЛДГ) та низький рівень лімфоцитів [2, 13, 16]. Водночас сироватковий рівень СК є малодослідженим чинником прогнозу перебігу коронавірусної хвороби.

Мета

Оцінити взаємозв’язок між тяжкістю COVID-19 та сироватковим рівнем СК при надходженні хворих до лікарні у 2020 та 2021 р., проаналізувати можливі асоціації рівня СК з клінічними та лабораторними маркерами тяжкості перебігу COVID-19.

Матеріали і методи дослідження

Це ретроспективне одноцентрове дослідження включало 63 госпіталізованих до медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» пацієнти із підтвердженим методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) діагнозом COVID-19 у 2020 р. (умовно 1-ша хвиля; середній вік хворих становив 65,9±13,6 року, 49,2% — чоловіки) та 150 госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 у 2021 р. (умовно 2-га хвиля; середній вік — 60,3±14,6 року; 52% — чоловіки). Ступінь тяжкості перебігу коронавірусної хвороби визначали за наявністю та типом кисневої підтримки:

• без O₂;
• O₂ за допомогою маски або носових канюлей;
• безперервний позитивний тиск у дихальних шляхах (CPAP);
• дворівневий позитивний тиск у дихальних шляхах (BiPAP) або високопоточний кисень;
• інвазивна вентиляція.

Серед госпіталізованих хворих у 2020 р. 89,9% осіб потребували кисневої підтримки, у 2021 р. — 60%. Рівень СК у пацієнтів із коронавірусною хворобою порівнювали з таким у 40 осіб без COVID-19, зіставних з хворими на COVID-19 за демографічними даними та супутньою патологією (контрольна група). Усі включені в дослідження пацієнти не отримували уратзнижувальної терапії. При надходженні до стаціонару також визначали рівні феритину, інтерлейкіну (ІЛ-6), D-димеру, лактатдегідрогенази (ЛДГ), С-реактивного білка (СРБ), абсолютне число лімфоцитів. Середні величини подано як М±σ, для оцінки кореляційних залежностей використовували ранговий коефіцієнт Спірмена, для порівняння частот — хі-квадрат. Відмінності вважали достовірними при р<0,05.

Результати

У 2020 р. середній рівень СК у хворих на COVID-19 становив 299,2±121,9 мкмоль/л (р>0,05 vs конт­рольна група), у 2021 р. — 251,5±104,1 мкмоль/л, що значно нижче порівняно з 2020 р. (p<0,05) і з контрольною групою — 328,6±96,9 мкмоль/л (p<0,001) (рис. 1).

Рис. 1. Рівень СК в осіб з COVID-19 у 2020 та 2021 р. і в контрольній групі

Приблизно у кожного четвертого (24,6%) пацієнта із COVID-19 у 2021 р. рівень СК був нижче нижньої межі норми (208 мкмоль/л для чоловіків, 155 мкмоль/л для жінок). У 2020 р. таких хворих було майже в 2 рази менше — 12,7% (p=0,053). Зниження сироваткового рівня СК виявлено як в осіб із раніше нормальним рівнем СК, так і у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією або подагрою. Проте значущого взаємозв’язку між рівнями СК та тяжкістю перебігу хвороби, оціненої за типом кисневої підтримки, не виявлено ні у 2020, ні у 2021 р. (рис. 2, 3; всі р>0,05). Наприклад, досить показово, що під час 2-ї хвилі COVID-19 рівень СК у пацієнтів без кисневої підтримки та хворих, які потребували інвазивної вентиляції, був практично однаковим (252,2±11 та 258,2±101,6 мкмоль/л відповідно, p=0,86). Водночас при всіх варіантах кисневої підтримки відмічена тенденція до вищого рівня СК у пацієнтів із корона­вірусною хворобою у 2020 р. порівняно з 2021 р.

Рис. 2. Коробковий графік залежності тяжкості COVID-19 від рівня СК у 2020 р.

Рис. 3. Коробковий графік залежності тяжкості COVID-19 від рівня СК у 2021 р.

Також проведений аналіз кореляційного взаємозв’язку між рівнем СК та віком хворих і відомими лабораторними маркерами тяжкості перебігу COVID-19. У результаті аналізу виявлено, що у 1-й хвилі COVID-19 (2020 р.) зафіксована кореляційна залежність між рівнем СК та віком хворих (r=0,31, p=0,01), проте кореляції з лабораторними показниками не відмічено: для абсолютного числа лімфоцитів r=–0,02 (p=0,9), для ІЛ-6 r=0,25 (p=0,06), для феритину r=0,08 (p=0,5), для D-димеру r=0,14 (p=0,27), для ЛДГ r=–0,05 (p=0,55), для СРБ r=0,22 (p=0,08). У 2-й хвилі COVID-19 (2021 р.) також виявлено кореляційну залежність між рівнями СК та віком хворих (r=0,22, p=0,007), для решти лабораторних маркерів вона була відсутньою (абсолютне число лімфоцитів — r=0,19, p=0,07; ІЛ-6 — r=0,1, p=0,21; феритин — r=0,15, p=0,07; D-димер — r=0,02, p=0,79; ЛДГ — r=–0,14, p=0,28; СРБ — r=0,07, p=0,42).

Обговорення

Рівень СК у людини практично в 10 разів вищий, ніж в інших ссавців, що підтверджує той факт, що вона є важливою складовою біохімічного гомео­стазу людини в процесі еволюції. Ця молекула є активним поглиначем вільних радикалів, на який припадає більше ніж половина антиоксидантної здатності плазми крові [6, 9]. Запалення та оксидативний стрес є одними з основних складових патогенезу коронавірусної хвороби [14]. Оскільки вірусна інфекція індукує продукцію запальних медіаторів і викликає утворення великої кількості вільних радикалів, це може призводити до зміни рівня СК в плазмі крові [5]. Крім того, COVID-19 викликає дисфункцію проксимальних канальців нирок, тому рівень СК в крові може знижуватися [3].

Дослідження попередніх років демонстрували наявність гіпоурикемії на тлі атипової пневмонії. Зокрема, в роботі V.C. Wu та співавторів (2005) у ≈¼ пацієнтів з тяжким гострим респіраторним синдромом на тлі атипової пневмонії відмічено зниження сироваткового рівня СК [15].

Дослідження E. Parmaksız, E.T. Parmaksız (2022) продемонструвало, що серед 498 пацієнтів з корона­вірусною хворобою у осіб, які в процесі лікування потребували переведення до відділення інтенсивної терапії, рівні СК були достовірно нижчими, ніж у хворих, які цього не потребували [11]. Водночас при надходженні пацієнтів до лікарні ця різниця була статистично незначущою. В іншому дослідженні показано, що у 1854 пацієнтів з корона­вірусною хворобою при надходженні до клініки рівень СК ≤278 мкмоль/л та ≥423 мкмоль/л асоціювався з підвищеним ризиком госпіталізації у відділення інтенсивної терапії, штучної вентиляції легень або смерті [1]. У нашому дослідженні ми оцінювали тяжкість перебігу COVID-19 за потребою в застосуванні і типом кисневої підтримки і не виявили різниці в рівнях СК у відповідних групах хворих ні у 2020, ні у 2021 р. Повторно рівні СК в процесі лікування, як деякі інші автори [11], ми не визначали, оскільки це не впливало на лікувальну тактику. Так само нами не виявлено кореляції між рівнями СК та лабораторними показниками, які вважаються маркерами тяжкості перебігу цього захворювання, — Д-димер, феритин, ІЛ-6, рівень лімфоцитів, СРБ та ЛДГ. Можливо, розбіжності з результатами інших досліджень пов’язані з відмінностями в протоколах лікування хворих на COVID-19 в нашій та інших країнах. Зафіксована в нашій роботі пряма кореляційна залежність між рівнем СК та віком хворих в осіб, госпіталізованих як під час 1-ї, так і під час 2-ї хвилі, ймовірно, відображає відомий факт зниження швидкості клубочкової фільтрації в осіб старших вікових категорій [10]. Що стосується значущих відмінностей в середніх рівнях СК у хворих, госпіталізованих у 2020 та 2021 р., то можна припустити, що це пов’язано з різними властивостями штамів вірусів, які циркулювали в ці періоди. Публікацій, в яких би порівнювали сироваткові рівні СК у хворих на COVID-19 в різні роки пандемії, нами не виявлено.

Висновки

Низький сироватковий рівень СК при надходженні до стаціонару є поширеним у пацієнтів з коронавірусною хворобою (близько ¼ хворих), але за результатами нашого дослідження не є прогностичним чинником тяжчого її перебігу. У нашій когорті хворих не виявлено кореляції між рівнем СК та величинами інших лабораторних показників, які вважаються маркерами тяжкості перебігу COVID-19. Нижчий сироватковий рівень СК у 2021 р. порівняно з 2020 р. потенційно може бути пов’язаний з різними властивостями штамів, які циркулювали в ці періоди. Необхідні подальші дослідження, у тому числі стосовно різних штамів коронавірусу, для встановлення клініко-прогностичної значущості сироваткового рівня СК у пацієнтів із коронавірусною хворобою.

Список використаної літератури

• 1. Chen B., Lu C., Gu H.Q. et al. (2021) Serum Uric Acid Concentrations and Risk of Adverse Outcomes in Patients With COVID-19. Front. Endocrinol. (Lausanne), 12: 633767. doi: 10.3389/fendo.2021.633767.
• 2. Chen Z., Zhang F., Hu W. et al. (2021) Laboratory markers associated with COVID-19 progression in patients with or without comorbidity: A retrospective study. J. Clin./ Lab. Anal., 35(1): e23644. doi: 10.1002/jcla.23644.
• 3. Dufour I., Werion A., Belkhir L. et al. (2021) CUSL COVID-19 Research Group. Serum uric acid, disease severity, and outcomes in COVID-19. Crit. Care, 25(1): 212. doi: 10.1186/s13054-021-03616-3.
• 4. El Ridi R., Tallima H. (2017) Physiological functions and pathogenic potential of uric acid: A review. J. Adv. Res., 8(5): 487-493. doi: 10.1016/j.jare.2017.03.003.
• 5. Hu F., Guo Y., Lin J. et al. (2021) Association of serum uric acid levels with COVID-19 severity. BMC Endocr. Disord., 21(1): 97. doi: 10.1186/s12902-021-00745-2.
• 6. Iso T., Kurabayashi M. (2015) Extremely low levels of serum uric acid are associated with endothelial dysfunction in humans. Circ. J., 79(5): 978–980. doi: 10.1253/circj.CJ-15-0232.
• 7. Jin Z., Zheng M., Shi J. et al. (2021) Correlation Analysis Between Serum Uric Acid, Prealbumin Level, Lactate Dehydrogenase, and Severity of COVID-19. Front. Mol. Biosci, 8: 615837. doi: 10.3389/fmolb.2021.615837.
• 8. Li G., Wu X., Zhou Cl. et al. (2021) Uric acid as a prognostic factor and critical marker of COVID-19. Sci. Rep., 11: 17791. doi.org/10.1038/s41598-021-96983-4
• 9. Mijailovic N.R., Vesic K., Borovcanin M.M. (2022) The Influence of Serum Uric Acid on the Brain and Cognitive Dysfunction. Front. Psychiatry, 13: 828476. doi: 10.3389/fpsyt.2022.828476.
• 10. Noronha I.L., Santa-Catharina G.P., Andrade L. et al. (2022). Glomerular filtration in the aging population. Front Med (Lausanne)., 15; 9: 769329. doi: 10.3389/fmed.2022.769329.
• 11. Parmaksız E., Parmaksız E.T. (2022) Uric acid as a prognostic predictor in COVID-19. Pak. J. Med. Sci., 38(8): 2246–2252. doi: 10.12669/pjms.38.8.6636.
• 12. Pineda C., Soto-Fajardo C., Mendoza J. et al. (2020) Hypouricemia: what the practicing rheumatologist should know about this condition. Clin. Rheumatol., 39: 135–147. doi.org/10.1007/s10067-019-04788-8.
• 13. Velavan T.P., Meyer C.G. (2020) Mild versus severe COVID-19: Laboratory markers. Int. J. Infect. Dis., 95: 304–307. doi: 10.1016/j.ijid.2020.04.061.
• 14. Vollbracht C., Kraft K. (2022) Oxidative Stress and Hyper-Inflammation as Major Drivers of Severe COVID-19 and Long COVID: Implications for the Benefit of High-Dose Intravenous Vitamin C. Front. Pharmacol., 13: 899198. doi: 10.3389/fphar.2022.899198.
• 15. Wu V.C., Huang J.W., Hsueh P.R. et al. (2005) SARS Research Group of National Taiwan University College of Medicine and National Taiwan University Hospital. Renal hypouricemia is an ominous sign in patients with severe acute respiratory syndrome. Am. J. Kidney Dis., 45(1): 88–95. doi: 10.1053/j.ajkd.2004.09.031.
• 16. Yousaf M.N., Sarwar S., Tarique S. et al. (2022) Mortality in Patients of COVID-19 Infection: Biochemical Markers and its Cut-off Values for Predicting Outcome. J. Coll. Physicians Surg. Pak., 32(1): 37–41. doi: 10.29271/jcpsp.2022.01.37.

Адреса для листування:
Яременко Олег Борисович
01601, Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
кафедра внутрішньої медицини № 3

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *