Номер№81 (3) 2020

Вікові та гендерні аспекти формування коморбідності та супутньої патології у хворих на подагру (проспективне дослідження)

Доголіч О.І.

Резюме. У статті наведено результати проспективного дослідження перебігу подагри у 124 хворих впродовж 2–3 років. На ранніх стадіях подагри у чоловіків віком до 50 років перебіг останньої відбувається переважно у формі епізодів гострого подагричного артриту на тлі помірних артеріальної гіпертензії, ожиріння та набутої раніше патології системи травлення: гастриту, гастродуоденіту, виразки шлунково-кишкового тракту, холециститу. У осіб віком старше 50 років прояви подагри набувають ознак хронічного подагричного артриту з чіткими ознаками нефропатії, нефролітіазу, тофусних уражень суглобів, наростає ступінь коморбідності з доповненням прогресуючими формами ішемічної хвороби серця, цукрового діабету ІІ типу, стеатогепатозу, панкреатиту, а після 60 років — первинного остеоартрозу. З прогресуванням коморбідних захворювань морбідний маршрут хворих на подагру набуває нових напрямків: до кардіолога, ендокринолога, уролога, судинного хірурга, сімейного лікаря. Лікування у цих спеціалістів нерідко зумовлює медикаментозну провокацію загострень подагри. У жінок подагра проявляється переважно після 55–60 років на тлі високого поліморбідного і коморбідного стану та нерідко виявляється при лікуванні з приводу кардіальної, ендокринної чи іншої патології. Автори пропонують виділяти коморбідні захворювання, що мають спільні з подагрою патогенетичні ланки та спричиняють високий кардіоваскулярний ризик, ті, які обмежують реалізацію протиподагричної терапії та зумовлюють підвищений гастроінтестинальний ризик, та супутні захворювання, що не впливають на перебіг і лікування подагри.

Резюме. В статье приведены результаты проспективного исследования течения подагры у 124 больных в течение 2–3 лет. На ранних стадиях формирования подагры у мужчин в возрасте до 50 лет течение последней происходит преимущественно в форме эпизодов острого подагрического артрита на фоне умеренных артериальной гипертензии, ожирения и приобретенной ранее патологии системы пищеварения: гастрита, гастродуоденита, язвы желудочно-кишечного тракта, холецистита. У лиц в возрасте старше 50 лет проявления подагры приобретают признаков хронического подагрического артрита, нефропатии, нефролитиаза, тофусных поражений суставов, нарастает степень коморбидности с дополнением прогрессирующих форм ишемической болезни сердца, сахарного диабета ІІ типа, стеатогепатоза, панкреатита, а после 60 лет — первичного остеоартроза. С прогрессированием коморбидных заболеваний морбидный маршрут больных подагрой приобретает новые направления: к кардиологу, эндокринологу, урологу, сосудистому хирургу, семейному врачу. Лечение у этих специалистов нередко обусловливает медикаментозную провокацию обострений подагры. У женщин подагра проявляется преимущественно после 55–60 лет на фоне высокого полиморбидного и коморбидного состояний и нередко выявляется при лечении по поводу кардиологической, эндокринной или иной патологии. Авторы предлагают выделять коморбидные заболевания, имеющие общие с подагрой патогенетические звенья и повышающие уровень кардиоваскулярного риска, которые ограничивают реализацию противоподагрической терапии и обусловливают повышенный гастроинтестинальный риск, и сопутствующие заболевания, не влияющие на течение и лечение подагры.

No Comments » Додати свій
Leave a comment