Номер№82 (4) 2020

Роль дисертаційних досліджень у побудові фундаментальної науки на моделі концепції «ортопедична артрологія»

Сіменач Б.І., Бабуркіна О.П.

Резюме. Наведено особливості й результати ряду дисертаційних досліджень, виконаних на основі власних спільних уявлень про «інтеграційну ортопедичну артрологію» (ІОА) та її основну складову «захворювання суглобів, зумовлені спадковою схильністю». Дисертації виконано з використанням власної спільної пошукової системи в режимівнутрішньопроблемної імплікації. У 8 докторських дисертаціях, побудованих на генезисному есенціальному принципі, розкриваються та з’ясовуються різні закономірності взаємозв’язків різних концепцій і теоретичні узагальнення, що складають суть теорії ІОА. У 15 кандидатських дисертаціях, побудованих на феноменологічному рівні, описуються нові факти, в тому числі 9 нових диспластичних синдромів. Таким чином, дисертаційні дослідження, крім класифікаційних функцій, розкривають нові емпіричні й теоретичні знання, чим суттєво збагачують уявлення про ІОА.

ВСТУП

Дослідження, присвячені проблемі ортопедичної артрології (ОА), ведуться з 1970-х років з їх різноаспектним теоретичним та емпіричним розкриттям. А її основним компонентом є захворювання суглобів, зумовлені спадковою схильністю [28, 35].

У такій ситуації безмежного пошукового поля, при однорідній методологічній орієнтації склалися сприятливі умови для планування дисертаційних досліджень різних рівнів організації процесів пізнання [7]. Дослідження виконувалися за двома плановими рівнями: есенціальним (оперативним) та феноменологічним (тактичним). У результаті виконана низка дисертаційних досліджень, побудованих на спільному об’єкті, інтеграційно взаємопов’язаних.

Дисертаційні дослідження, відповідно системно заплановані, роблять суттєвий внесок у побудову фундаментальної науки. Про це свідчить наш досвід вивчення дисертаційних досліджень за проблемою ОА [12, 14, 27, 30].

Мета — розкрити роль дисертаційних досліджень у побудові проблеми ОА.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Матеріалом дослідження послужили 8 докторських (із них 2 — на стадії рецензування) та 15 кандидатських досліджень з різними науковими керівниками. Всі вони будувалися за однорідним пошуковим апаратом, на генезисному принципі з використанням власної пошукової системи з її інтеграційними методологіями [14].

Відповідно наша методологія пізнавального процесу опрацьована на моделі колінного суглоба, використовувалася в різних умовах та ситуаціях досліджень.

Власне одним із видів переносу пошукової системи до інших умов є описана в літературі «внутріш-ньопроблемна інтимна імплікація», яка використовується у нашому дослідженні.

Використання цього критерію в часових параметрах було різним — якщо на перших етапах наших досліджень воно було інтуїтивним, то згодом, зі з’ясуванням його суті, стало закономірним.

Таке використання системи пізнання з її пошуковим апаратом характерне тоді, коли пошукова система використовується внутрішньопроблем-но до менших «підоб’єктів» — підсистем тієї системи, що досліджується. Імплікація реалізується без будь-яких змін у пошуковому апараті. Власне вона широко використовується в наших дисертаційних дослідженнях.

У наведеній ситуації імплікації, дисертації виконувалися в певному заданому спільному режимі, який обумовлював:

  • однорідність уявлень дисертантів та їх керівників про базисну, спільну для усіх дисертацій концепцію, якою є «Ортопедична артрологія [11, 14, 28, 32], з її основним сектором: «Захворювання суглобів, зумовлені спадковою схильністю» (ЗСЗС) [25, 26, 27, 35];
  • спільний інформаційний фонд, що склався за проблемою в процесі її дослідження;
  • однорідне пошукове поле;
  • однозначне тлумачення принципів та критеріїв пізнання, покладених в основу дисертацій;
  • спільний пошуковий апарат, побудований на генезисному принципі та на власній моделі – критеріальній матриці «суглоб», з використанням методологій системного підходу, класиології, термінології та концептуального моделювання [27];

У такій ситуації наші дослідження є фундаментальними, зорієнтованими на розкриття суті нових явищ та на побудову нових закономірностей з емпіричним і теоретичним секторами досліджень.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

У цьому підрозділі нами розкрито особливості використання дисертаційних досліджень в інтересах побудови проблеми OA, та їх результати. Використовуючи працю дисертантів, з одного боку, нами вирішено питання дефіциту виконавців, з іншого – дисертаційні роботи, виконані в системі вну-трішньопроблемної імплікації суттєво покращили та прискорили еволюцію уявлень про OA.

Докторські дисертації спрямовані на побудову нових теоретичних узагальнень. Завданням кандидатських досліджень було виявлення, опис, з’ясування суті нових явищ і визначення перспективи їх подальшої еволюції та використання.

1. Докторські дисертації

У докторських дисертаційних дослідженнях (із них 2 – на стадії експертизи), побудованих на генезисному принципі, з використанням інтеграційних методологій на есенціальному рівні, побудовані різноманітні теоретичні узагальнення, системно пов’язані в межах концепції OA. Так:

  • побудована системна концептуальна модель зв’язок, зафіксована як інтенціональ-но-екстенціональна класифікація ушкоджень сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба [22, 2З];
  • побудована концептуальна модель та бага-токритеріальна класифікація хронічних ушкоджень сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба з реальними пропозиціями для практики [20];
  • використовуючи достовірні діагностичні критерії та визначення значущої різниці ознак-симптомів диспластичної патології до і після хірургічного втручання, побудована оригінальна експертна система прогнозування перебігу диспластичної патології колінного суглоба [9];
  • з’ясовано, що поперекова остеохондропатія є ЗCЗC, оскільки зумовлена порушеннями формотворення (аномаліями розвитку) хребців, із послідовною дегенерацією міжхребцевих дисків, що призводить до зниження міжхреб-цевих проміжків та дислокацій у дуговідросткових суглобах [10];
  • розкрита і обґрунтована нова концепція хірургічної профілактики диспластичного гонартрозу, зумовленого спадковою схильністю (ЗCC) а оригінальна експертна система прогнозування перебігу диспластичної патології колінного суглоба і результатів її хірургічного лікування [19];
  • розкрита нова концепція гострого ушкодження сумково-зв’язкового апарата колінного суглоба. Нова теорія об’єктивізована, матеріалізована та реалізована на багатьох клінічних прикладах із використанням нових власних технологій [З6];
  • запропонована нова наукова концепція «Патологія менісків як артрологічна проблема», яка охоплює три види патології менісків колінного суглоба: травматичну, диспластичну та патич-ну. Наведені явища змодельовані в теоретичному та емпіричному режимах. Розкрита суть меніскогенного ЗСС-синдрому, на аналізі клінічних спостережень, встановлена коректність концепції [2, З, 4];
  • на основі теорії ЗCЗC та уявлень про облі-гатність артрозу побудована нова концепція про артроз, притаманний ЗCЗC, який названий «артрозивною деформацією» за причиною виникнення. Концепція теоретично обґрунтована, зафіксована у формі смислової (інтен-ціональної) класифікації та термінологічного кластера. Розкрита методологія реалізації теорії. На наведених конкретних прикладах доводиться коректність нової концепції [29]. Робота допрацьовується та узгоджується відповідно до рекомендацій рецензентів.

Таким чином, докторські дисертації побудовані на есенціальному рівні, за одним сценарієм, що передбачає побудову нової концепції на основі нових взаємозв’язків (теоретичний сектор) з послідовною їх об’єктивізацією та матеріалізацією (клінічний емпіричний науковий сектор) з виходом на практичну реалізацію.

Таким чином, в докторських дисертаціях побудовано шість нових теоретичних узагальнень (концепцій), які зафіксовані як концептуальні моделі, класифікаційні системи та як термінологічний кластер. По суті, всі вони є похідними від теорії ЗCЗC, як результат внутрішньопроблемної імплікації на есенціальному рівні досліджень.

2. Кандидатські дисертації

В дещо іншому режимі виконувалися кандидатські дисертації, хоча генезисний принцип, пошукова система та інтеграційні методології дослідження залишалися незмінні. На відміну від докторських, кандидатські дисертації виконувалися в межах пошукового поля ЗCЗC, на тактичному рівні, як феноменологічні дослідження, присвячені конкретним явищам – феноменам. Вони в більшості випадків охоплюють також обидва сектори фундаментальних наук:

  • теоретичний, в основному це концептуальне моделювання як побудова нової похідної гіпотези, яка далі розкривається, та
  • емпіричний – як розкриття суті нового явища, його обґрунтування та особливості його матеріалізації. Всі дослідження доведені до прикладного використання як нові клінічні синдроми.

Мабуть першими кроком на шляху теоретизації ОА слід вважати кандидатську дисертацію Б. Сіме-нача (1964), який уперше виділив (диференціація, як етап інтеграції)) «реактивний сектор» артрит-артроз, як онто-філогенетично закріплену реакцію організму на руйнування [24]. Ця робота започаткувала багатолітні дослідження «артрозу», які привели до уявлень про «артрозивну деформацію» [13,29], та про «артроз, як облігатний процес» [31].

У двох дослідженнях, присвячених патології менісків колінного суглоба, розкриваються особливості «диспластичних менісків» та їх визначальної клінічної та прогностичної ролі [5,21,38]. Ці дослідження стали вихідними для побудови нової концепції «Патологія менісків як артрологічна проблема» [2].

В дослідженні, присвяченому переломам надколінка, уперше враховується роль диспластич-ного фактора з можливою його першопричинною роллю у виникненні переломів при експозитивній (додатковій) ролі факторів зовнішнього середовища [33]. В цьому дослідженні вперше побудована концептуальна модель «Стегново-надколінкове зчленування».

Послідовно з конкретизацією уявлень про ЗСЗС була описана низка нових диспластичних ЗСС-синд ромів.

Першим в цьому аспекті став синдром дисморфії виростків великогомілкової кістки [5]. Описана взаємодія кісткових та хрящових диспластичних аномалій в формуванні цього диспластичного синдрому.

Розкриття суті синдрому диспластичної варус-ної (вальгусної) деформації колінного суглоба [18] стало основою для нових уявлень про диспластич-ні ЗСС-деформації та для побудови нової концепції хірургічної профілактики диспластичних артро-зів [19].

У двох взаємопов’язаних дисертаціях розкривається суть синдрому порушення рівноваги надколінка [34,17], описана його клінічна картина, діагностика та хіругічне лікування з використанням нових технологій.

А в доповнення попередніх розкривається синдром гострого диспластичного вивиха надколінка [16].

Узагальнююче значення для уявлень про стег-ново-надколінкове зчленування має розкриття суті синдрому порушення навантаження цього зчленування [1].

А робота, яка присвячена післярепозиційно-му гіперпресійному синдрому кульшового суглоба [15], є чітким прикладом використання «модельного експерименту» для доказу коректності теоретичної концепції. У двох кандидатських дослідженнях описуються зміни, що виникають в інсерційному апараті в умовах порушення навантаження як наслідок аномалій будови. Це:

  • синдром інсерційної тендопатії горбистості великогомілкової кістки [8];
  • синдром апофізотендопатії горба п’яткової кістки [37].

В результаті дослідження, присвяченого відновленню хрестоподібних зв’язок у системі хірургічного лікування нестабільності колінного суглоба, побудована системна інформаційно-концептуальна модель. На її основі сформульована й теоретично обґрунтована концепція технології відновлення хрестоподібних зв’язок з двох перемінно-натягнутих пучків із точною послідовністю натягнення пучків [6].

Для кожного із ЗСС-синдромів були з’ясовані основні принципи його побудови, структурні у тому числі і функціональні особливості, його суть та перспективи теоретичного (похідні теорії) та прикладного використання.

Кожний ЗСС-синдром — це новий факт, як нова нозологічна форма, окреме захворювання в системі ОА-ЗСЗС. А всі вони мають аналогічні (ізоморфні) способи фіксації та виконують свої специфічні функції в межах загальної концепції ОА-ЗСЗС. Власне тим «родством» забезпечується можливість побудови загальної теорії ОА-ЗСЗС.

Остаточно кожен новий факт зафіксований як концептуальна модель в дефінітивній та описовій формах, як нове явище, похідне від теорії ОА-ЗСЗС.

А тим самим виконує низку основних функцій:

концептуальну — будує нову концепцію, розкриває суть відомих та невідомих явищ;

евридичну — доповнює уявлення про ОА;

рефлексивну — збагачує науковий потенціал ОА, як науки, міняє уявлення автора про об’єкт його дослідження;

проспективну — розкриває перспективу подальших наукових досліджень;

конструкторську — вносить пропозиції для винахідницької діяльності;

прикладну — вносить нову якість в діагностично-лікувальний процес.

ВИСНОВКИ

Дисертаційні дослідження, що виконувалися з використанням інтеграційних методологій та механізму внутрішньопроблемної інтимної імплікації, мають суттєву перевагу. Вони, крім кваліфікаційного ефекту, виконують і інші важливі функції. З одного боку, вони розкривають та з’ясовують різноманітні нові явища, відкривають нові знання теоретичного та емпіричного рівня, з іншого, вони вносять суттєвий вклад та нову якість, нове розуміння проблеми ОА в цілому.

Тим самим вони володіють суттєвим новим знанням, в нашому випадку у формі нових явищ, якими і є нові клінічні концепції та нові клінічні синдроми, з їх різноманітними функціями.

Таким чином, використання логіко-гносеологіч-ного апарату внутрішньопроблемної імплікації вносить нові знання в сам процес управління науковою

Управління — об’єктивний процес упорядкування систем, суть якого полягає в забезпеченні їхньої цілісності.

діяльністю, з новим її розумінням та новим трактуванням результатів процесу пізнання.

Таким чином, на основі вищенаведеного є очевидним, який колосальний науковий внесок зробили дисертаційні дослідження у формування, побудову та реалізацію концепції «ортопедичної артрології», в першу чергу, в її підпроблему «Захворювання суглобів, зумовлені спадковою схильністю».

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабуркіна О.П. (1996) Синдром порушення навантаження стегново-надколінкового зчленування диспластичного гене-зу. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.20 «Ортопедія, травматологія». Харків, 24с.

2. Бабуркина Е.П., Сименач Б.И., П.И. Снисаренко П.И. (2003) Патология менисков коленного сустава как артрологическая проблема. Зб. наук. праць співроб. КМАПО, Київ, Вип. 12, Кн. 2: 201-208.

3. Бабуркина Е.П. (2006) Менискогенный синдром, обусловленный наследственной предрасположенностью. Сб. тез. докл. VIII съезда травматологов-ортопедов России, Самара, 475.

4. Бабуркіна О.П., Сіменач Б.І. (2007) Меніскогенний синдром, зумовлений спадковою схильністю. Наук. вісн. Ужгород. ун-ту: Серія медицина, Ужгород, Випуск 32, 9-14.

5. Баев Г.М. (1981) Дисплазия проксимального эпифиза боль-шеберцовой кости. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с.

6. Болховітін П.В. (2005) Відновлення хрестоподібних зв’язок у системі хірургічного лікування нестабільності колінного суглоба. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія, травматологія», Харків, 23с.

7. Евтушенко Т.Г. (1991) Структурно лингвистическое обеспечение специализированной информационно-поисковой системы: ав-тореф. дис. … канд. наук: спец.05.25.05», Харьков, 23 с.

8. Зеленецкий И.Б. (1987) Синдром апофизотендопатии бугристости большеберцовой кости диспластического генеза: авто-реф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 23 с.

9. Кобахидзе Н.И. (2000) Экспертная диагностически-прогностическая система диспластической болезни коленного сустава (на модели синдрома нарушения равновесия надколенника диспла-стического генеза). Автореф. дис. … докт. мед. наук: спец. «Ортопедия, травматология», Ереван, 51 с.

10. Колесниченко В.А. (2001) Остеохондропатія хребта. Рання діагностика та прогнозування перебігу захворювання. Автореф. дис. … докт. мед. наук: спец. 14.01.21 «Ортопедия, травматология», Киев, 50 с.

11. Корж А.А., Сименач Б.И. (1994) Ортопедическая артрологія. Актуал. пробл. артровертебрологии. Киев, с. 21-26.

12. Корж О.О., Сіменач Б.І. (2003) Інтеграція – базисна методологія, інфраструктура наукової діяльності (на моделі ортопедичної науки). Ортопед., травматол. и протез., 3: 6-11.

13. Корж О.О., Сіменач Б.І. (2005) Подібне, але не таке саме, чи Артроз як ортопедична проблема. Укр. ревматол. журн., 2: 11-12.

14. Корж А.А., Сименач Б.И. (2006) Теоретико-методологическое обоснование концепции «Ортопедическая артрология» как самостоятельного раздела ортопедии. Журн. АМН України, 11(4): 727.

15. Корольков О.І. (1999) Післярепозиційний гіперпресійний синдром при вродженому вивиху стегна. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія, травматологія», Харків, 24 с.

16. Міренков К.В. (1998) Гостре руйнування колінного суглоба в умовах диспластичного вивиху надколінка. Автореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія, травматологія», Харків, 25 с.

Наукова діяльність – процес, скерований на одержання нового знання й результат його діяльності. Філософський словник / За ред. В.І. Шин-карука.- Київ,1986.

17. Нестеренко С.А. (1989) Синдром нарушения равновесия надколенника диспластического генеза (хирургическое лечение). Aв-тореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 23 с.

18. Пустовойт Б.А. (1990) Синдром варусный диспластический коленного сустава (диагностика и хирургическое лечение). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия,травматология», Харьков, 25 с.

19. Пустовойт Б.А. (1996) Хірургічна профілактика диспластичного гонартрозу. Aвтореф. дис. … докт. мед. наук: спец.14.00.20 «Ортопедия, травматология», Харків, 50 с.

20. Ремизов В.Б. (1988) Хроническая нестабильность коленного сустава (клиника, диагностика, хирургическое лечение). Aвтореф. дис. … докт. мед. наук: спец. 14.00.20 «Ортопедия, травматология», Киев, 50 с.

21. Ручко В.А. (1983) Неблагоприятные результаты после ме-нискэктомий (причины, диагностика, особенности повторных вмешательств). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с.

22. Сименач Б.И. (1962) О «внутренних повреждениях» коленного сустава. Ортопед., травматол. и протез., 2: 84-86.

23. Сименач Б.И. (1978) Повреждения сумочно-связочного аппарата коленного сустава: диагностика и хирургическое лечение (с позиций системного подхода). Aавтореф. дис. … докт. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Киев, 50 с.

24. Сименач Б.И. (1964) Посттравматические реактивные изменения в коленном суставе (диагностика, течение и лечение). Aв-тореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с.

25. Simenash B. (1962) Lart trauma Kovetkezteben letrejott terdisuleti gyulladas Korismezenek es gyog. Nehany. Magyar TraumatoIogia, Orthop., es HeIyreaIito Sebeszet, 4: 263-275.

26. Сименач Б.И., Полозов Ю.Г., Панков Е.Я. (1990) Наследственно предрасположенные заболевания тазобедренного сустава (концептуальная модель). Ортопед., травматол. и протез., 3: 1-7.

27. Сіменач Б. (1998) Спадково схильні захворювання суглобів, теоретико-методологічне обґрунтування (на моделі колінного суглоба). Харків, Основа, 229 с.

28. Сіменач Б.І. (2002) Теоретико-методологічні аспекти ортопедичної науки. Ортопед., травматол. и протез., 2: 11-18.

29. Сіменач Б.І., Снісаренко П.І., Бабуркіна О.П. (2004) Синдром артрозуючої деформації, зумовленої спадковою схильністю. Клінічні особливості. Ортопед., травматол. и протез., 4: 95-100.

30. Сіменач Б.І., Пустовойт Б.А., Бабуркіна О.П. (2007) Ортопедическая артрологія – наука, що теоретизується. Міжнар. конф. з актуальних проблем артрології та вертебрології, Харків, 58-64.

31. Сіменач Б.І. (2009) Aртроз як облігатній процес – нова парадигма. Укр. ревматол. журн., 1(35): 17-22.

32. Сіменач Б. Ортопедична артрологія на шляху теоретизації (авторська версія). Харків, 134 с.

33. Снисаренко П.И. (1982) Переломы надколенника в системе феморо-пателлярного сочленения). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с.

34. Суркин Н.П. (1985) Синдром нарушения равновесия надколенника диспластического генеза (клиническая и рентгенологическая диагностика). Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец.14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харьков, 25 с.

35. Сіменач Б. (ред.) (1999) Спадково схильні захворювання суглобів (побудова лікувально-діагностичної тактики). Харків, 392 с.

36. Чемирис А.Й. (2007) Гострі ушкодження хрестоподібних зв’язок колінного суглоба. Aвтореф. дис. … докт. мед. наук: спец. 14.00.22 «Ортопедия, травматология», Харків, 50 с.

37. Шишка І.В. (2005) Синдром тендоперіостопатії інсерційного апарату ахілового сухожилка диспластичного генезу зумовленого спадковою схильністю. Aвтореф. дис. … канд. мед. наук: спец. 14.00.21 «Ортопедія-травматологія», Харків, 25 с.

38. Яковец В.В. (1974) Рентгенодиагностика повреждений менисков коленного сустава. Aвтореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец.14.00.19 «Ортопедия, травматология», Харьков, 23 с.

РОЛЬ ДИССЕРТАЦИОННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В ПОСТРОЕНИИ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЙ НАУКИ НА МОДЕЛИ КОНЦЕПЦИИ «ОРТОПЕДИЧЕСКАЯ АРТРОЛОГИЯ» Б.И. Сименач, О.П. Бабуркина

Резюме. Приведены особенности и результаты ряда диссертационных исследований, выполненных на основе собственных общих представлений об «интегративной ортопедической артрологии» (ИОА) и ее основной составляющей «заболевания суставов, обусловленные наследственной предрасположенностью». Диссертации выполнены с использованием собственной общей поисковой системы в режиме внутрипроблемной импликации. В 8 докторских диссертациях, построенных на генезисном эссенциальном принципе, раскрываются и выясняются закономерности взаимосвязей разных концепций и теоретические обобщения, составляющие суть теории ИОА. В 15 кандидатских диссертациях, построенных на феноменологическом уровне, описываются новые факты, в том числе 9 новых диспластиче-ских синдромов.

Таким образом, диссертационные исследования, кроме классификационных функций, раскрывают новые эмпирические и теоретические знания, чем существенно обогащают представление об ИОА.

Ключевые слова: диссертационные исследования, фундаментальные исследования, интеграционная ортопедическая артрология, наследственно предрасположенные заболевания, генезисный принцип, новые знания.

Пути формирования нового знания в современной науке / С.Б. Крымский, Б.А. Парахомский и др. Наукова думка, Киев. – 1983, 222 с.

No Comments » Додати свій
Leave a comment