Номер№82 (4) 2020

Ліпідні маркери субклінічного атеросклеротичного ураження судин у хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом

Лисенко Г.І., Найштетік І.М.

Резюме. Досліджено ліпідні маркери в оцінці розвитку субклінічного атеросклеротичного ураження судин залежно від функціонального стану щитовидної залози у хворих на ревматоїдний артрит (РА) у поєднанні з аутоімунним тиреоїдитом (АІТ). Усім пацієнтам із РА з порушенням та без порушення функції щитовидної залози визначали ступінь активності хвороби Disease Activity Score (DAS) у модифікації DAS28; проводили оцінку функціонального стану (індекс HAQ), антропометрію (індекс маси тіла), виявлення симптомів та ознак ішемічної хвороби серця (ехоКГ, ЕКГ, опитувальник Роуза), визначали показники аутоімунного процесу та ліпідного обміну. Результати: простежується висока частота виявлення АІТ серед пацієнтів із РА, яка становила 35,0%, тоді як у загальній популяції цей показник варіює від 0,4 до 1,0%. Найчастіша форма порушення функції щитовидної залози при АІТ у хворих на РА — гіпотиреоз, частка якого становила 17,5%. Рівень тиреотропного гормону у 1-й групі корелює з рівнем фібриногену (r=+0,73), рівнем загального холестерину (ЗХС) (r=+0,62), тригліцеридів (r=+0,86); рівні ЗХС, ХС ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів достовірно вищі у 1-й групі. Це може свідчити про високий ризик розвитку атеросклерозу у хворих на РА у поєднанні з АІТ та гіпотиреозом.

Вступ

Актуальною проблемою сучасної ревматології залишається зниження тривалості життя пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, незважаючи на безперервне удосконалення методів діагностики та лікування. Однією з основних причин летальності при ревматичних захворюваннях є серцево-судинні катастрофи (інфаркт міокарда, інсульт, раптова серцева смерть), зумовлені раннім розвитком та швидким прогресуванням атеросклеротичного ураження судин (Попкова Т.В. и соавт., 2008). У дослідженнях останніх років показано, що підвищення ризику розвитку серцево-судинних ускладнень при ревматичних захворюваннях пов’язане не лише із традиційними факторами ризику, але й з імунозапальними механізмами, які лежать в основі патогенезу ревматичних захворювань та атеросклерозу (Leuven S.I. et al., 2008).

Для ревматоїдного артриту (РА) характерна висока частота субклінічного атеросклеротичного ураження судин, для виявлення якого використовують широкий спектр методів. За даними ультра­звукового обстеження сонних артерій, атеросклеротичні бляшки у пацієнтів із РА виявляють у 35–50% випадків, кальцифікацію коронарних артерій при електронно-­променевій томографії — у 35–55% випадків.

За деякими даними патологія щитовидної залози, зокрема аутоімунний тиреоїдит (АІТ) відзначається у 3 рази частіше при РА, ніж у популяції. Окрім того, опубліковані дані про те, що при РА підвищена поширеність носійства антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО). Деякі дослідники вказуть на зниження функціональної активності щитовидної залози у хворих на РА, інші автори (Баймухамедова Р.О.,1993) визначали у цієї категорії хворих підвищення тирео­їдної функції.

Гіпотиреоз, у тому числі субклінічний, визнаний фактором ризику розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) не лише у зв’язку з ліпідними порушеннями та впливом на гемодинаміку, але й із коагуляційними та мікроциркуляторними відхиленнями (Meier С. et al., 2001).

Згідно з рекомендаціями групи експертів EULAR щодо монітoрування кардіоваскулярних ризиків у хворих на РА, зокрема розвитку та прогресування атеросклерозу, необхідно зважати на рівень ліпідів при оцінці індивідуального та глобального кардіоваскулярних ризиків (Peters M.J.L. et al., 2010).

Мета: дослідити лабораторні маркери в оцінці розвитку субклінічного атеросклеротичного ураження судин залежно від функціонального стану щитовидної залози у хворих на РА у поєднанні з АІТ.

Об’єкти і методи дослідження

Обстежено 80 хворих на РА, які спостерігалися та лікувалися у ревматологічному відділенні Київської обласної клінічної лікарні. У дослідження були включені хворі зі встановленим діагнозом РА відповідно до критеріїв ACR (1987), з порушенням та без порушення функції щитовидної залози. Діагноз АІТ був встановлений на основі виявлення у крові підвищенного рівня циркулюючих антитіл до щитовидної залози, зокрема АТ-ТПО, виявлення типових ультразвукових ознак АІТ при УЗД, визначення рівня тиреотропного гормону (ТТГ) та загального тироксину (Т4) у периферичній крові. Хворі були розподілені на 3 групи: хворі на РА з АІТ і гіпотиреозом — 1-ша група (n=14); хворі на РА з АІТ і еутиреозом — 2-га група (n=14); хворі на РА без АІТ (контроль) — 3-тя група (n=62).

Усім хворим проводили: визначення рівня ТТГ, Т4, АТ-ТРО у периферичній крові, УЗД щитовидної залози, за необхідності — консультацію ендокринолога; оцінки функціонального стану при РА — індекс HAQ; антропометрію — визначення індексу маси тіла (ІМТ), визначення симптомів та ознак ІХС (опитувальник Роуза, ЕКГ, ехоКГ); визначали показники ліпідного обміну (загальний холестерин (ЗХС), ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ), ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ), ліпопротеї­ди дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), тригліцериди; визначали показники аутоімунних процесів — ревматоїдний фактор (РФ), антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (антиССР-ат). Клініко-лабораторне обстеження хворих проводили кожні 3 міс протягом 12 міс.

Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми Microsoft Excel.

Одержані результати

В усіх трьох групах пацієнтів переважали жінки, відповідно 1-ша група: жінки — 86,0%, чоловіки 14,0%; 2-га група: жінки —100,0%; 3-тя група: жінки —76,0%, чоловіки — 24,0%. Серед 80 хворих на РА, обстежених за зазначений період, АІТ виявлено у 28 хворих, що становило 35%, що достовірно перевищує середньопопуляційний показник, який дорівнює 1%; АІТ із порушенням функції щитовидної залози за типом гіпотиреозу встановлено у 14 (17,5%) хворих.

Порушення функції щитовидної залози у хворих на РА визначали в результаті аналізу результатів рівня ТТГ та Т4 у периферичній крові. Рівень ТТГ становив 6,03±0,13 у 1-й групі; 2,97±0,03 — у 2-й; 2,04±0,02 — у 3-й; р=0,05 при референтних значеннях 0,17–4,05 мОд/л. Рівень Т4 становив 2,00±0,22 у 1-й групі; 10,45±0,44 — у 2-й; 9,98±0,09 — у 3-й; р=0,05 при референтних значеннях 11,05–23,0 пмоль/л (таблиця).

За результатами аналізу опитувальника Роуза, який хворі та особи групи контролю заповнювали 1 раз на 3 міс, діагноз можливої/вірогідної стенокардії можна було встановити 7 хворим на РА, однак після проведення додаткового інструментального обстеження діагноз підтвердився лише у 1 (1,25%) випадку, що, можливо, є відображенням досить частого розвитку минущого васкуліту, в тому числі, коронариту, у хворих з активним РА (Коваленко В.М. та співавт., 2011).

Таблиця. Параметри досліджених груп пацієнтів

http://spyoncell-phone.com/

Показник Група
1-ша (n=14) 2-га
(n=14)
3-тя (n=62)
Вік, років 43,85±0,3 43,2±0,46 46,77±0,45
Стать
жінки, % 86,0 100,0 76,0
чоловіки, % 14,0 0 24,0
СРБ, мг/л 16,72±0,49 13,73±0,36 9,24±0,14
ШОЕ, мм/год 26,26±0,53 22,87±0,71 21,9±0,4
DAS 28, балів 3,4±0,3 3,2±0,2 3,3±0,4
Індекс HAQ 1,9±0,5 1,8±0,5 1,8±0,5
Серопозитивність за РФ, % 57,1 64,3 62,9
Фібриноген, мг 6,53±0,09* 4,57±0,12 4,15±0,13
T4, пмоль/л 2±0,22* 10,45±0,44 9,98±0,09
ТТГ, мМО/л 6,03±0,13* 2,97±0,03 2,04±0,02
АТ-ТПО, од. 332,79±6,58 41,79±8,93 6,46±0,07
Терапія
метотрексат, % 64,2 71,4 72,5
лефлуномід, % 35,8 28,6 27,5
ЗХС, ммоль/л 6,92±0,05* 5,72±0,06 5,43±0,03
Тригліцериди, ммоль/л 2,27±0,05* 1,78±0,03 1,61±0,03
ЛПВЩ, ммоль/л 0,8±0,02* 0,9±0,02 1,1±0,02
ЛПНЩ, ммоль/л 4,28±0,02* 3,23±0,04 2,76±0,04
ЛПДНЩ, ммоль/л 1,03±0,02* 0,88±0,01 0,9±0,02

*p=0,05 порівняно з контрольною групою.

Надмірна маса тіла (ІМТ >25 кг/м) відзначалася у 26,3% пацієнтів із РА у поєднанні з АІТ, у контрольній групі цей показник становив 23,1%, різниця показників недостовірна, тому в подальшому цей популяційний фактор ризику атеросклерозу не мав істотного впливу на результати та висновки дослідження.

У результаті проведення кореляційного аналізу встановлено, що рівень гормонів щитовидної залози (ТТГ) у 1-й групі корелює з рівнем фібриногену (r= +0,73), рівнем ЗХС (r=+0,62), тригліцеридів (r=+0,86), що свідчить про вплив гормонів щитовидної залози на показники запального процесу та обміну ліпідів.

При відносно однакових значеннях DAS28 кількість припухлих суглобів у 1-й групі порівняно з контрольною групою вища (середня кількість припухлих суглобів у 1-й групі — 19,1±0,05; у 2-й — 16,2±0,04; у 3-й — 15,1±0,05; p=0,05), тобто суглобовий синдром більш виражений у пацієнтів із РА у поєднанні з АІТ та гіпотиреозом.

При аналізі стану ліпідного профілю хворих на РА та хворих на РА у поєднанні з АІТ визначали підвищення рівня проатерогенних ліпідів, причому рівень ЗХС, ХС ЛПНЩ і тригліцеридів був значно вищий у 1-й групі відносно групи контролю, різниця показників достовірна. Середній показник ЗХС phone text spy free у 1-й групі становив 6,92±0,05; у 2-й — 5,72±0,06, у 3-й — 5,43±0,03; p=0,05; ХС ЛПНЩ у 1-й групі — 4,28±0,02; у 2-й — 3,23±0,04, у 3-й — 2,76±0,04; p=0,05; тригліцеридів у 1-й групі — 2,27±0,05, у 2-й — 1,78±0,03, у 3-й — 1,61±0,03; spy mobile phone р=0,05.

Висновки

1. У ході дослідження простежується висока частота виявлення АІТ серед пацієнтів на РА, яка становила 35,0%, тоді як у загальній популяції цей показник варіює від 0,4 до 1%. Найчастіша форма порушення функції щитовидної залози при АІТ у хворих на РА — гіпотиреоз, частка якого становила 17,5%.

2. При відносно однакових значеннях DAS28 кількість припухлих суглобів у 1-й групі порівняно із контрольною групою вища, що може свідчити про більш виражений суглобовий синдром у хворих на РА у поєднанні з АІТ.

3. Рівень гормонів щитовидної залози (ТТГ) у 1-й групі корелює з рівнем фібриногену (r=+0,73), рівнем ЗХС (r=+0,62), тригліцеридів (r=+0,86); рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ, тригліцеридів достовірно вищі у 1-й групі. Це може свідчити про високий ризик розвитку атеросклерозу у хворих на РА у поєднанні з АІТ та гіпотиреозом.

Література

Липидные маркеры субклинического атеросклеротического поражения сосудов у пациентов с ревматоидным артритом в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом

Г.И. Лысенко, И.Н. Найштетик

Резюме. Исследованы липидные маркеры в оценке развития субклинического атеросклеротического поражения сосудов в зависисмости от функционального состояния щитовидной железы у больных ревматоидным артритом (РА) в сочетании с аутоиммунным тиреоидитом (АИТ). Всем пациентам с РА с нарушением и без нарушения функции щитовидной железы определяли степень активности болезни Disease Activity Score (DAS) в модификации DAS28; проводили оценку функционального состояния (индекс HAQ), антропометрию (индекс массы тела), определение симп­томов и признаков ишемической болезни сердца (эхоКГ, ЭКГ, опросник Роуза), определяли показатели аутоиммунного процесса и липидного обмена.

Результаты: прослеживается высокая частота выявляемости АИТ среди пациентов с РА, которая составила 35,0%, в то время как среднепопуляционный показатель колеблется от 0,4 до 1,0%. Самая частая форма нарушения функции щитовидной железы при АИТ у больных РА — гипотиреоз, доля его составляет 17,5%. Уровень тирео­тропного гормона в 1-й группе коррелирует с уровнем фибриногена (r=+0,73), уровнем общего холестерина (ОХС) (r=+0,62), триглицеридов (r=+0,86); уровни ОХС, ХС липопротеидов низкой плотности, триглицеридов достоверно выше в 1-й группе, что свидетельствует о высоком риске развития атеросклероза и больных РА в сочетании с АИТ и гипотиреозом.

ревматоидный артрит, аутоиммунный тиреоидит, гипотиреоз, эутиреоз, дислипидемии, общий холестерин.

Адреса для листування:

Найштетік Ірина Миколаївна

E-mail: i.nayshtetik@gmail.com

No Comments » Додати свій
Leave a comment