КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ ЗА УМОВИ КОМОРБІДНОСТІ З АЛЕКСИТИМІЄЮ

DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.95.18500
УДК: 616.72-002.772-036.1:616.89:611.81

Вступ

Ревматоїдний артрит (РА) — захворювання, яке серйозно погіршує якість життя та функціонування пацієнтів, з поліфакторним патоґенезом, в якому відіграють роль генетичні, біологічні, зовнішньо-середовищні, а також психологічні фактори [13, 25]. Останніми роками активізувалися дослідження індивідуально-психологічних особ­ливостей хворих на РА; результати цих досліджень можуть виявитися корисними при удосконаленні існуючих схем лікування РА, ефективність якого залишається недостатньою [5, 10, 16, 17].

Алекситимія — труднощі з ідентифікацією та вербалізацією власних емоцій та відчуттів — сьогодні розглядається як важливий чинник модифікації клінічного перебігу різних захворювань [14, 21]. РА виявився захворюванням, тісно асоційованим з алекситимією: показники за Торонтською шкалою алекситимії (Toronto Alexithymia Scale — TAS-20) у хворих на РА виявилися значно вищими, ніж у контрольній групі здорових осіб [15]. Встановлено також, що у хворих на РА існує взаємозв’язок між алекситимією, депресією та запаленням: у пацієнтів без алекситимії тяжкість болю зростала лінійно з підвищенням активності запального процесу, тоді як у пацієнтів з алекситимією не виявлено лінійного зв’язку між інтенсивністю болю та маркерами запалення. Крім того, пацієнти з алекситимією повідомляли про сильний біль навіть при низькому рівні запалення [12], а інтенсивність болю виступала своєрідним «посередником» у поєднанні емоційність — алекситимія [26]. Існують також дані щодо кореляції між імуноендокринними параметрами та алекситимією при РА, що свідчить про можливу спільність патогенетичних механізмів формування патохарактерологічних особливостей пацієнтів та аутоімунних розладів [22].

Водночас особливості клінічних проявів РА у пацієнтів з алекситимією потребують більш детального вивчення; важливо також встановити зв’язок між проявами алекситимії та клінічними чинниками РА.

Мета дослідження: вивчити особливості клінічних проявів РА за наявності алекситимії і оцінити зв’язок між клінічними маніфестаціями РА та проявами алекситимії.

Об’єктом дослідження є РА, предметом — клінічні прояви РА за наявності та відсутності алекситимії.

Матеріали і методи дослідження

З дотриманням принципів біомедичної етики на підставі інформованої згоди обстежено 146 пацієнтів, які перебували на лікуванні у Високоспеціалізованому клінічному Центрі ревматології, остеопорозу та біологічної терапії комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» і яким було встановлено діагноз РА відповідно до критеріїв 2010 Американського коледжу ревматології (American College of Rheumatology — ACR)/Європейського альянсу ревматологічних асоціацій (European Alliance of Associations for Rheumatology — EULAR). Активність РА оцінювали за допомогою індексу Disease Activity Score-28 for Rheumatoid Arthritis (DAS-28) [24], Simple Disease Activity Index (SDAI) [19] та Rheumatoid Arthritis Clinical Disease Activity Index (CDAI) [2], інтенсивність болю — за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) (за оцінкою пацієнта — ВАШ-П та оцінкою лікаря — ВАШ-Л) [18], загальний стан здоров’я та функцій — за Health Assessment Questionnaire (HAQ) [6], стан працездатності — за допомогою валідизованої та крос-культурально адаптованої україномовної версії опитувальника Disability Rating Index (DRI) [20].

Оцінку алекситимії проводили за допомогою україномовної версії TAS-20 [4]; при значенні шкали TAS-20 вище 60 балів у хворих діагностували алекситимію.

Статистичний аналіз розбіжностей виконано за допомогою непараметричних тестів Фішера та Манна — Уїтні, кореляцій — методу рангових кореляцій Спірмена. Прийнятним вважали рівень статистичної значущості розбіжностей та кореляцій понад 95% (p<0,05).

Результати та їх обговорення

Соціально-демографічні, антропометричні показники та загальна характеристика хворих на РА наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Соціально-демографічні та антропометричні показники і загальна характеристика хворих на РА

Так, понад ¾ обстежуваних становили жінки, без суттєвих відмінностей між хворими з наявністю та відсутністю алекситимії.

Середній вік хворих з алекситимією виявився дещо вищим порівняно з хворими без алекситимії, при цьому у хворих з алекситимією тривалість захворювання на РА була значуще більшою (p<0,01).

При аналізі антропометричних показників не виявлено значущих розбіжностей між групами хворих з наявністю та відсутністю алекситимії.

Дослідження серологічних особливостей дозволило встановити, що серед пацієнтів з алекситимією було значуще (p<0,01) більше серопозитивних: 80,6% проти 55,5%. Серед усіх обстежених хворих загалом домінували пацієнти з серопозитивним варіантом РА (61,6% проти 38,4%).

Хворим з алекситимією загалом були притаманні більш тяжкі стадії РА: серед пацієнтів без алекситимії переважали хворі з І стадією, а серед пацієнтів з алекситимією — з ІІІ стадією РА.

Хворі на РА з алекситимією мають більш ніж у 5 разів вищий ризик мати ІІІ рентгенологічну стадію, ніж хворі без неї: відношення ризиків (ВР) 5,67; 95% довірчий інтервал (ДІ) 2,42–13,28; p<0,000), і більш ніж утричі вищий ризик мати ІV ренгенологічну стадію: ВР 3,18; 95% ДI 0,43–23,41 (p<0,0001).

Середнє значення показника TAS-20 у всіх обстежених пацієнтів з РА було помірним, при цьому поширеність алекситимії у пацієнтів з РА становила 24,6%; у жінок питома вага хворих з алекситимією була незначуще більшою: 25,0% проти 23,3% у чоловіків (p>0,05). Показники факторних шкал TAS-20, які відображають труднощі ідентифікації почуттів, труднощі опису почуттів та екстернального мислення у хворих на РА також були помірними.

Загальною тенденцією, виявленою при аналізі клінічної картини РА у контексті алекситимії, були гірші показники і тяжчий клінічний перебіг захворювання у пацієнтів з алекситимією (табл. 2).

Таблиця 2. Клінічні показники у хворих на РА залежно від наявності алекситимії

Так, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та активність РА за DAS-28, SDAI та CDAI у хворих на РА з алекситимією також виявилися суттєво вищими порівняно з пацієнтами без алекситимії; при цьому в обох групах, як і у всіх хворих на РА, показники відповідали високій активності захворювання. У хворих на РА за наявності алекситимії ризик високої активності (DAS-28 >5,1) значно вищий, ніж у хворих на РА без алекситимії; алекситимія є предиктором високої активності за DAS28: ВР 26,1; 95% ДI 3,45–197,5 (p<0,01).

Показник оцінки здоров’я HAQ, що є індикатором функціональної здатності, у всіх хворих на РА був невисоким, при цьому у пацієнтів з алекситимією він виявився значуще вищим, ніж у хворих без неї, що вказує на алекситимію як вагомий фактор ризику втрати функціональної здатності.

У хворих з алекситимією вираженість болю як за оцінкою пацієнта, так і за оцінкою лікаря була більшою; слід також зазначити, що вираженість болю у обстежених нами пацієнтів була досить значною.

Аналіз показників за індексом непрацездатності хворих на РА DRI засвідчив суттєво гірший стан функціональної активності у хворих з наявністю алекситимії порівняно з хворими без алекситимії (рисунок).

Рисунок. Показники за опитувальником DRI у хворих на РА залежно від наявності алекситимії. Примітка: *р<0,05.

Розрахунки відношення ризиків засвідчили, що наявність алекситимії у хворих на РА достовірно підвищує ризик втрати працездатності до рівня 50 за DRI. Алекситимія — предиктор втрати працездатності за DRI: ВР 14,98; 95% ДI 4,5–50,1 (p<0,01).

Кореляційний аналіз вивив наявність значущих зв’язків між показником TAS-20 та тривалістю захворювання на РА, показниками активності захворювання, стану здоров’я хворих та вираженістю больового синдрому (табл. 3).

Таблиця 3. Кореляційні зв’язки між показниками алекситимії та іншими чинниками РА

Усі кореляції прямі, переважно помірної або слабкої сили.

Дискусія

Одержані нами дані щодо поширеності алекситимії серед хворих на РА загалом узгоджуються з даними інших авторів, хоча поширеність алекситимії, виявлена нами, є дещо меншою. Так, у нашому дослідженні алекситимія виявлена приблизно у чверті пацієнтів з РА, тоді як M.S. Chimenti та співавтори повідомляють про 42% [8], а M. Vadacca та співавтори — про 44–54% пацієнтів з алекситимією серед хворих на РА з використанням тих самих психо­діагностичних інструментів (TAS-20) [22, 23]. Водночас слід зазначити, що одні й ті самі автори у різних дослідженнях з єдиною методологією одержували різні дані щодо поширеності алекситимії, що свідчить про складний характер зв’язку алекситимії з РА. Підтвердженням цього є відмінності у гендерних характеристиках хворих з алекситимією: у нашому дослідженні поширеність алекситимії у жінок була несуттєво більшою порівняно з чоловіками, тоді як інші автори повідомляють про більшу ураженість жінок з РА алекситимією [8].

Пов’язаність алекситимії з більшою тривалістю РА може свідчити про те, що у частини хворих алекситимічні риси формуються або посилюються в процесі розвитку захворювання, його прогресування, що дає підстави вважати алекситимію важливою складовою патохарактерологічних змін, які супроводжують РА. Це узгоджується з даними M. Kojima та співавторів [12], M. Di Trani та співавторів [9], L. Marchi та співавторів [15] щодо наявності у хворих на РА стійких особистісних змін, насамперед депресивного і тривожного спектру, що тісно пов’язані з алекситимією і поглиблюються у міру прогресування захворювання. Ці закономірності є універсальними і притаманні усім захворюванням з хронічним больовим синдромом [1, 7, 11].

Більша тяжкість перебігу захворювання, вищі показники активності, гірша функціональна здатність та більша вираженість больового синдрому у хворих з алекситимією, виявлені у нашому дослідженні, підтверджують дані інших досліджень [3, 12, 22, 23], що встановили зв’язок алекситимії з тяжчим перебігом РА. При РА також встановлено зв’язок алекситимії з активністю захворювання, показниками запалення та супутньою тера­пією стероїдами [8]. При цьому більша вираженість больового синдрому у хворих на РА з алекситимією, на нашу думку, пов’язана не лише з труднощами інтернальної перцепції, а й з негативними трансформаціями у психо­емоційній сфері, що погіршують загальне самопочуття і знижують больовий поріг.

Виявлені нами кореляції між показниками TAS-20 та тривалістю захворювання, гіршими показниками активності РА, функціональної здатності і стану здоров’я пацієнтів, а також більшою вираженістю больового синдрому, повністю узгоджуються з результатами аналізу розбіжностей між групами хворих з наявністю та відсутністю алекситимії, і підтверджують закономірності щодо посилення проявів алекситимії у динаміці захворювання на РА. Водночас слід зауважити, що кількісне значення коефіцієнта рангової кореляції було невисоким, і кореляційний зв’язок між цими факторами може бути оцінений як переважно слабкий, що свідчить про значущий, але другорядний характер впливу тривалості захворювання на алекситимію. Це стосується як загального показника за TAS-20, так і показників за факторними шкалами: труднощів ідентифікації почуттів, труднощів опису почуттів та екстернального мислення.

Висновки

1. Алекситимія наявна у 24,6% хворих на РА без значущих відмінностей між чоловіками та жінками.

2. Алекситимія асоціюється з більшою тривалістю захворювання, гіршими показниками клінічного перебігу РА, зокрема, з вищою активністю, гіршою функціональною здатністю пацієнтів, гіршим станом здоров’я та більшою вираженістю больового синдрому.

3. Алекситимія може бути предиктором високої активності захворювання, швидкого прогресування до тяжчих рентгенологічних стадій і втрати працездатності.

Список використаної літератури

• 1. Aaron R.V., Fisher E.A., de la Vega R. et al. (2019) Alexithymia in individuals with chronic pain and its relation to pain intensity, physical interference, depression, and anxiety: a systematic review and meta-analysis. Pain, 160(5): 994–1006. doi: 10.1097/j.pain.0000000000001487.
• 2. Aletaha D., Smolen J. (2005) The Simplified Disease Activity Index (SDAI) and the Clinical Disease Activity Index (CDAI): a review of their usefulness and validity in rheumatoid arthritis. Clin Exp Rheumatol., 23(5): S100–108. PMID: 16273793.
• 3. Asgarabad M.H., Yegaei P.S., Jafari F. et al. (2022) The relationship of alexithymia to pain and other symptoms in fibromyalgia: A systematic review and meta-analysis. European Journal of Pain. doi:10.1002/ejp.2064.
• 4. Василець В.В., Шаповал І.І., Шалковський Є.І. та ін. (2023) Крос-культурна адаптація україномовної версії торонтської шкали алекситимії TAS-20: апробація у хворих на анкілозивний спондиліт. Український ревматологічний журнал, № 1: 1–7. doi: 10.32471/rheumatology.2707-6970.91.17556.
• 5. Basile M.S., Ciurleo R., Bramanti A. et al. (2021) Cognitive Decline in Rheumatoid Arthritis: Insight into the Molecular Pathogenetic Mechanisms. Int. J. Mol. Sci., 22(3): 1185. doi: 10.3390/ijms22031185.
• 6. Bruce B., Fries J.F. (2003) The Stanford Health Assessment Questionnaire: a review of its history, issues, progress, and documentation. The Journal of rheumatology, 30(1): 167–178. PMID: 12508408.
• 7. Cengiz G., Şaş S., Kaplan H. et al. (2023) The influence of alexithymia on disease activity and quality of life in patients with axial spondyloarthritis: A cross-sectional study. Int. J. Rheum. Dis., 26(6): 1091–1102. doi: 10.1111/1756-185X.14704.
• 8. Chimenti M.S., Fonti G.L., Conigliaro P. et al. (2019) Evaluation of alexithymia in patients affected by rheumatoid arthritis and psoriatic arthritis: A cross-sectional study. Medicine (Baltimore), 98(4): e13955. doi: 10.1097/MD.0000000000013955.
• 9. Di Trani M., Metallo C., Renzi A. et al. (2023) Childhood traumatic events, alexithymia and perceived stress in patients with rheumatoid arthritis during the COVID-19 pandemic. Psychol. Health Med., 28(8): 2169–2181. doi: 10.1080/13548506.2023.2229243.
• 10. Guagnano M.T., D’Angelo C., Caniglia D. et al. (2021) Improvement of inflammation and pain after three months’ exclusion diet in rheumatoid arthritis patients. Nutrients, 13: 3535. doi: 10.3390/nu13103535.
• 11. Karabıçak D., Doğruöz Karatekin B., İçağasıoğlu A. (2021) Alexithymia in ankylosing spondylitis. Turk J. Phys. Med. Rehabil., 67(3): 344–350. doi: 10.5606/tftrd.2021.6415.
• 12. Kojima M., Kojima T., Suzuki S. et al. (2014) Alexithymia, depression, inflammation, and pain in patients with rheumatoid arthritis. Arthritis Care Res (Hoboken), 66(5): 679–686. doi: 10.1002/acr.22203.
• 13. Kondo N., Kanai T., Okada M. (2023) Rheumatoid Arthritis and Reactive Oxygen Species: A Review. Curr Issues Mol Biol., 45(4): 3000–3015. doi: 10.3390/cimb45040197.
• 14. La Barbera D., Bonanno B., Rumeo M.V. et al. (2017) Alexithymia and personality traits of patients with inflammatory bowel disease. Sci Rep., 7: 41786. doi: 10.1038/srep41786.
• 15. Marchi L., Marzetti F., Orrù G. et al. (2019) Alexithymia and Psychological Distress in Patients With Fibromyalgia and Rheumatic Disease. Front Psychol., 10:1735. doi: 10.3389/fpsyg.2019.01735.
• 16. Perniola S., Chimenti M.S., Spinelli F.R. et al. (2023) Rheumatoid Arthritis from Easy to Complex Disease: From the «2022 GISEA International Symposium». J. Clin. Med., 12(8): 2781. doi: 10.3390/jcm12082781.
• 17. Santos E.J., Duarte C., Ferreira R.J. et al. (2021) Portuguese multidisciplinary recommendations for non-pharmacological and non-surgical interventions in patients with rheumatoid arthritis. Acta Reumatol. Port., 46(1): 40–54. PMID: 33820895
• 18. Scott J., Huskisson E.C. (1976) Graphic representation of pain. Pain, 2(2): 175–184. PMID: 1026900.
• 19. Smolen J.S., Breedveld F.C., Schiff M.H. et. al. (2003) A simplified disease activity index for rheumatoid arthritis for use in clinical practice. Rheumatology, 42(2): 244–257. doi:10.1093/rheumatology/keg072.
• 20. Stanislavchuk M.A., Shalkovskyi Y.I. (2022) Validation and cross-cultural adaptation of the Ukrainian language version of the questionnaire DRI (The Disability Rating Index) — Index of disability in patients with rheumatoid arthritis. Ukrainian Rheumatology Journal, 2(88): 1–4. doi: 10.32471/rheumatology.2707-6970.88.17123.
• 21. Talamonti M., Galluzzo M., Servoli S. et al. (2016) Alexithymia and plaque psoriasis: preliminary investigation in a clinical sample of 250 patients. Dermatology; 232: 648–54. doi: 10.1159/000453661
• 22. Vadacca M., Bruni R., Cacciapaglia F. et al. (2008) Alessitimia e pathway immunoendocrino nel lupus eritematoso sistemico e nell’artrite reumatoide [Alexithymia and immunoendocrine parameters in patients affected by systemic lupus erythematosus and rheumatoid arthritis]. Reumatismo, 60(1): 50–56. doi: 10.4081/reumatismo.2008.50.
• 23. Vadacca M., Bruni R., Terminio N. et al. (2014) Alexithymia, mood states and pain experience in systemic lupus erythematosus and rheumatoid arthritis. Clin. Rheumatol., 33(10): 1443–50. doi: 10.1007/s10067-014-2593-3.
• 24. van Riel P.L., Renskers L. (2016) The Disease Activity Score (DAS) and the Disease Activity Score using 28 joint counts (DAS28) in the management of rheumatoid arthritis. Clin Exp Rheumatol., 34(5): S40–S44. PMID: 27762189.
• 25. Zhu M., Ding Q., Lin Z. et al. (2023) New Targets and Strategies for Rheumatoid Arthritis: From Signal Transduction to Epigenetic Aspect. Biomolecules, 13(5): 766. doi: 10.3390/biom13050766.
• 26. Ziarko M., Grobelny B., Sikorska D. et al. (2021) Pain as a mediator in the temperament-alexithymia relationship in individuals suffering from rheumatoid arthritis. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci., 25(24): 7840–7846. doi: 10.26355/eurrev_202112_27631.

No Comments » Додати свій

Leave a comment

Name (required)

Mail (will not be published) (required)

Website

Введите цифры, изображенные на картинке *