Номер№81 (3) 2020

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ З АНКІЛОЗИВНИМ СПОНДИЛІТОМ, ЗВ’ЯЗОК ІЗ ПЕРЕБІГОМ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА НАЯВНІСТЮ АНЕМІЧНОГО СИНДРОМУ

Шевчук С.В., Звягіна О.В.

Резюме. Мета: оцінити якість життя (ЯЖ) у пацієнтів з анкілозивним спондилітом (АС) з наявним анемічним синдромом та вплив перебігу захворювання, вікових і статевих чинників у формуванні ЯЖ. Об’єкт і методи. Обстежено 118 хворих на АС, серед яких анемічний синдром виявлено у 28,8% випадків. Діагноз АС встановлено відповідно до Модифікованих критеріїв Нью-Йорка 1984 р. (Linden S.V.D. et al., 1984). Середній вік обстежених пацієнтів становив 43,67±0,97 року. Діагноз анемії встановлювали відповідно до рекомендацій ВООЗ при зниженні концентрації гемоглобіну нижче 120 г/л. Група контролю включала 26 практично здорових осіб, репрезентативних за віком і статтю. Для оцінки ЯЖ використано опитувальники SF-36 та HAQ. Результати. ЯЖ у хворих на АС на 52,2% нижча порівняно з групою контролю. За даними аналізу фізичного (31,06±1,06 бала) та психічного (53,34±1,31 бала) компонентів здоров’я у хворих на АС виявлено істотне зниження саме фізичного компонента. Хворі на АС з наявним анемічним синдромом мали достовірно нижчі показники ЯЖ за даними SF-36 та HAQ, а саме: на 41,7% вищі показники за даними HAQ, на 25,9% — нижчі SF-36 PSH та на 14,9% — SF-36 MSH. ЯЖ за результатами SF-36 не має зв’язку з віком, тривалістю захворювання та формою АС, однак асоціюється з активністю запального процесу BASDAI та ASDAS. Анемія хронічного захворювання (АХЗ) та АХЗ з дефіцитом заліза характеризуються нижчими показники ЯЖ, ніж залізодефіцитна анемія (ЗДА). Так, у пацієнтів з АХЗ відзначали найвищі середні показники за даними HAQ (1,59±0,16 бала), з АХЗ з дефіцитом заліза — проміжні (1,50±0,18 бала), у хворих із ЗДА — найнижчі (1,44±0,16 бала). Обговорення. Аналіз отриманих нами результатів та порівняння їх із результатами інших науковців (Yılmaz Ö. et al., 2013; Yang X. et al., 2016; Huang J.C. et al., 2017) свідчить, що ЯЖ у хворих на АС нижча, ніж в цілому у популяції. Наявність анемічного синдрому обтяжує перебіг основ­ного захворювання та знижує показники ЯЖ (Özdemir O., 2011; Huang J.C. et al., 2017; Щербакова Г.И., 2017; 2018). Висновки. Анемія суттєво погіршує показники ЯЖ у хворих на АС.

УДК 616.721-002.77:616.155.194-036.1

DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.79.14825

ВСТУП

Питання якості життя (ЯЖ), що пов’язана зі здоров’ям, набувають все більшого значення при хронічних ревматичних захворюваннях, не є винятком і анкілозивний спондиліт (АС). Запалення спинномозкових структур, прогресуючі зміни в хребцях і навколишніх тканинах у цих хворих спричиняють зниження фізичних функцій та рухливості пацієнтів. У численних дослідженнях з метою вивчення перебігу АС часто виявляють функціональні відхилення, зниження активності пацієнтів зі зростанням активності захворювання, однак практично не стосуються ЯЖ хворих (Huang J.C. et al., 2011; Yang X. et al., 2016; Fernandez-Carballido C. et al., 2017; Law L. et al., 2018). Однак порушення ЯЖ може бути спричинено не лише проявами основного захворювання, а й наявністю коморбідних станів, зокрема анемією, яка з високою частотою наявна у хворих на АС. Результати окремих досліджень свідчать про зв’язок психосоматичних порушень і втоми зі ступенем тяжкості анемії у хворих на АС (Braun J. et al., 2009; Щербаков Г.И. и соавт., 2016; Bulut Y. et al., 2017). Однак ці дослідження не стосуються вивчення порушень ЯЖ залежно від патогенетичних варіантів розвитку анемії, а також того, як впливають інші (вік, стать, тривалість захворювання, тощо) фактори на фізичний та психічний компоненти ЯЖ цієї когорти хворих.

Мета дослідження — вивчити ЯЖ у хворих на АС з наявністю анемії, а також оцінити роль перебігу захворювання, вікових і статевих чинників у формуванні порушень ЯЖ цієї когорти пацієнтів.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

До клінічного дослідженні було включено 118 пацієнтів основної групи із АС, які перебували на стаціонарному лікуванні в ревматологічних відділеннях Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та Вінницької міської клінічної лікарні № 1. Діагноз АС встановлено відповідно до Модифікованих критеріїв Нью-Йорка 1984 р. (Linden S.V.D. et al., 1984). Середній вік обстежених пацієнтів становив 43,67±0,97 року. До контрольної групи включено 26 практично здорових осіб, репрезентативних за віком і статтю. Основ­на група складалася з 86,4% чоловіків та 13,6% жінок. АС був представлений у 71,2% пацієнтів із центральною формою АС та у 28,8% — периферичною. У 34 (28,8%) хворих на АС виявлено анемічний синдром. Діагноз анемії встановлювали відповідно до рекомендацій ВООЗ при зниженні концентрації гемоглобіну нижче 120 г/л (De Benoist B. et al., 2008; Weiss G., Schett G., 2013).

Усім пацієнтам як основної, так і контрольної групи було проведене клінічне та лабораторне обстеження з визначенням показників гемопоезу на апараті ERMA PCE-210 (Японія) та ферокінетики на апараті (аналізатор біохімічний Humalyzer 2000), а також визначені такі показники активності АС, як інтерлейкін (ІЛ)-6 (визначали імуноферментним методом з використанням стандартного набору фірми «Calbiotech», Німеччина) та С-реактивний білок (СРБ) (імуноферментним методом із використанням стандартного набору фірми «Diagnostic Automation Inc.», США). Крім того, активність основ­ного захворювання оцінювали з використанням опитувальників ASDAS (Ankylosing Spondylitis Disease Activity Score) (Lukas C. et al., 2009) та BASDAI (Bath ankylosing spondylitis disease activity index) (van Riel P.L.C.M., 1995).

Для характеристики функціонального статусу та ЯЖ хворих на АС використано опитувальник HAQ (The Health Assessment Questionnaire) (табл. 1), який включає 20 питань, щодо активності у повсякденному житті, згрупованих у 8 шкал по 2–3 запитання (Bruce B., Fries J.F., 2005), та коротку форму-36 (SF-36) — інтегральну характеристику фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування хворого, засновану на його суб’єктивному сприйнятті. Анкета складається з 36 питань, поділених на 8 шкал, кожна шкала містить від 2 до 10 запитань. SF-36 розроб­лена для використання в клінічній практиці та наукових дослідженнях у багатьох різних країнах (Salaffi F. et al., 2009; Vesović-Potić V. et al. 2009; Machado P. et al. 2011; Özdemir O. et al., 2011; Huang J.C., et al., 2017; Law L. et al., 2018). SF-36 згруповано у вісім блоків, що відображають фізичне і психічне здоров’я, і два підсумкових бали, фізичний компонент здоров’я (PSH) і психічний компонент здоров’я (MSH). Для визначення показника функціональної активності використовували опитувальник BASFI (Bath ankylosing spondylitis functional index), композитний індекс складається з 10 запитань, що охоплюють базові щоденні функції та вимірюються за шкалою ВАШ від 1 до 10 (van Riel P.L.C.M., 1995). Статистичну обробку результатів проводили за загальноприйнятими методами варіаційної статистики з використанням пакета статистичних програм «Microsoft Office Excel 2007» з визначенням середньої арифметичної, квадратичного відхилення, середньої помилки середньої арифметичної та проведення парного кореляційного аналізу. Вірогідність результатів оцінювали за допомогою критерію Стьюдента (вірогідними вважалися відмінності при р<0,05).

Таблиця 1
Показники ЯЖ у хворих на АС (M±m)
Показник Група контролю (n=26) SF-36 (n=118)
M±m, балів
Фізичне функціонування (PF) 100,00±0,00 43,98±2,23*
Рольове фізичне функціонування (RP) 100,00±0,00 14,19±2,32*
Інтенсивність болю (P) 100,00±0,00 30,64±1,09*
Загальний стан здоров’я (GH) 82,69±1,08 35,38±1,05*
Життєздатність (VT) 99,62±0,27 32,71±1,32*
Соціальне функціонування (SF) 100,00±0,00 54,25±1,54*
Вплив емоційного стану на функціонування (RE) 100,00±0,00 56,85±4,02*
Психічне здоров’я (MH) 88,92±2,00 69,53±1,01*
Сумарний фізичний компонент (PSH) 95,71±0,27 31,06±1,06*
Сумарний психічний компонент (MSH) 97,14±0,52 53,34±1,31*
HAQ
І. Одягання і вранішній туалет 0,00±0,00 1,11±0,08*
ІІ. Вставання 0,00±0,00 0,92±0,07*
ІІІ. Прийом їжі 0,00±0,00 0,74±0,07*
IV. Прогулянка 0,00±0,00 0,92±0,07*
V. Гігієна 0,00±0,00 1,10±0,08*
VI. Досягання 0,00±0,00 1,42±0,09*
VII. Стискання 0,00±0,00 0,89±0,07*
VIII. Мобільність, активність 0,00±0,00 1,37±0,08*
Загальний показник HAQ 0,00±0,00 1,06±0,06*

*Вірогідні відмінності щодо групи контролю, p<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Аналіз ЯЖ хворих на АС за даними опитувальника SF-36 показав, що середнє значення останнього у хворих на АС становило 42,2±1,01 бала, тоді як у групі контролю цей показник був 96,41±0,25 бала, що відрізнялося на 52,2%. При порівнянні показників субшкал SF-36 у хворих на АС (див. табл. 1) встановлено достовірну різницю як показників фізичного компонента здоров’я, так і показників психічного компонента здоров’я шкали SF-36 порівняно з вихідними даними групи контролю. Аналіз фізичного (31,06±1,06 бала) та психічного (53,34±1,31 бала) компонентів здоров’я у хворих на АС виявив істотне зниження саме фізичного компонента. Серед субшкал, що утворюють PSH у хворих на АС, найнижчий показник зафіксовано у «Рольовому фізичному функціонуванні» (RP) — 14,19±2,32. Наступним за кількістю найнижчих балів у категорії PSH був показник «Інтенсивності болю», який становив 30,64±1,09 бала і був на 69,36% нижчим від такого у групі контролю. Щодо сумарного балу MSH у хворих на АС, то він найнижчим виявився у субшкалі «Життєздатність» (VT) 32,71±1,32 бала і найкращим у категорії «Психічне здоров’я» (MH) — 69,53±1,01 бала.

Контрольна та основна групи вірогідно відрізнялися за результатами опитування шкали HAQ. У групі хворих на АС в межах мінімального відхилення були такі категорії опитувальника HAQ, як «Вставання», «Прийом їжі», «Прогулянка» та «Стискання». Помірний ступінь відхилення відзначався в категоріях «Одягання і вранішній туалет», «Гігієна», «Досягання» та «Мобільність, активність».

Порівнюючи основну групу та групу контролю за показником BASFI (табл. 2), теж відзначали достовірну різницю, оскільки група контролю за цим показником мала повноцінну функціональну спроможність, а основна група характеризувалася зниженням функціональної спроможності в межах 5,88±0,21 бала.

Таблиця 2
Показники опитувальників SF-36, HAQ та BASFI у хворих на АС та їх зв’язок з віком, статтю, тривалістю, активністю та формою захворювання за даними BASDAI та ASDAS (M±m)
Група хворих SF-36, балів HAQ BASFI
PSH MSH
Контрольна група, n=26 95,71±0,27 97,14±0,52 0,0±0,00 0,0±0,00
Хворі на АС, n=118 31,06±1,06* 53,34±1,31* 1,06±0,06* 5,88±0,21*
У тому числі:
Жінки, хворі на АС, n=16 28,50±3,72 48,85±3,20 1,47±0,18 6,33±0,58
Чоловіки, хворі на АС, n=102 29,34±1,26 49,76±1,35 1,00±0,06# 5,88±0,23
Зв’язок із віком
Віком 19–35 років, n=29 31,53±2,99 47,54±2,31 0,94±0,11 5,35±0,44
Віком >35–55 років, n=74 29,26±2,00 50,67±1,60 1,09±0,08 6,00±0,27
Віком >55–75 років, n=15 25,88±2,78 48,23±3,46 1,14±0,18 6,32±0,42
Зв’язок з тривалістю захворювання
<5 років, n=52 30,54±2,03 50,24±1,90 1,12±0,10 5,37±0,35
5–10 років, n=45 27,55±1,56 48,18±2,47 1,10±0,11 6,24±0,30
>10 років, n=21 29,87±4,97 51,06±2,63 0,89±0,12 6,38±0,45
Зв’язок з активністю захворювання
BASDAI,балів <4, n=20 33,43±2,43 48,77±3,58 0,82±0,15 4,32±0,61
4–7, n=71 32,74±1,43 56,18±1,68 1,03±0,08 5,69±0,24&
>7, n=27 25,90±1,67& 50,22±2,37& 1,37±0,13& 7,63±0,27&
ASDAS,
балів
<3,5, n=36 34,96±1,96 57,40±2,23 0,64±0,09 4,42±0,32
>3,5, n=82 29,35±1,23& 51,56±1,58& 1,24±0,07& 6,52±0,23&
Зв’язок із формою захворювання
Центральна форма, n=84 31,52±1,26 54,23±1,58 1,03±0,07 6,07±0,24
Периферична форма, n=34 29,92±2,00 50,53±2,42 1,13±0,12 5,30±0,40

*Вірогідні відмінності щодо групи контролю, p<0,05; #вірогідні відмінності щодо групи чоловіків, p<0,05; &вірогідні відмінності щодо нижчого показника, p<0,05.

Дослідженням не виявлено істотних гендерних відмінностей ЯЖ за анкетою SF-36 (PSH, MSH) та BASFI, однак за даними опитувальника HAQ встановлено достовірну різницю між чоловіками та жінками (в останній відзначалися на 32% гірші показники HAQ).

Не виявлялося відмінностей у показниках ЯЖ зі збільшенням віку пацієнтів і тривалістю захворювання. Відзначалася лише тенденція до зниження показника SF-36 (PSH) у групі хворих віком 55–75 років порівняно з наймолодшою віковою групою. Найнижчі показники HAQ та BASFI були зафіксовані у групі хворих віком 19–35 років.

Аналіз ЯЖ відносно активності запального процесу показав, що в осіб із дуже високою активністю захворювання за даними BASDAI та ASDAS наявні достовірно гірші показники ЯЖ, ніж в осіб із помірною чи низькою активністю. Зокрема, у групі пацієнтів із дуже високою та високою активністю захворювання ASDAS >3,5 бала, SF-36 (PSH) виявився на 16% нижчим, SF-36 (MSH) — на 10% нижчим, показник HAQ — на 48% вищим та BASFI — на 32% вищим, ніж у хворих з активністю ASDAS <3,5 бала. Подібні закономірності встановлені також при аналізі зв’язку показників ЯЖ із сумарним індексом активності BASDAI. Тобто простежується чітка обернено пропорційна залежність між ЯЖ та ступенем активності захворювання. Дослідженням не виявлено зв’язку між показниками ЯЖ та формою АС.

У наступній частині виконаної нами роботи порівняли показники ЯЖ за даними HAQ, SF-36 PSH та MSH, BASFI у хворих на АС залежно від наявності анемії та її типу (табл. 3). Виявилося, що пацієнти з анемічним синдромом мають достовірно гіршу ЯЖ та функціонування за даними усіх досліджуваних опитувальників. Так, у групі пацієнтів з анемією хронічного захворювання (АХЗ) відзначали найвищі середні показники за даними HAQ (1,59±0,16 бала), АХЗ з дефіцитом заліза — проміжні (1,50±0,18 бала), хворі із залізодефіцитною анемією (ЗДА) найнижчі (1,44±0,16 бала). За даними опитувальника BASFI група хворих із ЗДА мала найкращі дані (6,58±0,98 бала) порівняно із групами АХЗ та АХЗ з дефіцитом заліза (6,72±0,62 та 6,86±0,61 бала відповідно). За результатом оцінки ЯЖ за шкалою SF-36 найменші зміни (в контексті психічного компонента) виявлені в групі хворих із ЗДА. Показники фізичного компонента шкали SF-36 істотно не відрізнялися між групами.

Таблиця 3
Показники опитувальників HAQ, SF-36 PSH та MSH, BASFI у хворих на АС (M±m)
Група HAQ SF-36PSH SF-36MSH BASFI
Пацієнти без анемії, n=84 0,88±0,07 33,57±1,23 55,74±1,60 5,58±0,24
Пацієнти з анемією, n=34 1,51±0,09* 24,86±1,71* 47,41±1,96* 6,62±0,40*
У тому числі:
ЗДА, n=8 1,44±0,16 27,71±4,89 57,04±4,31 6,58±0,98
АХЗ з дефіцитом заліза, n=10 1,50±0,18 23,95±3,27 40,05±2,98# 6,86±0,61
АХЗ, n=15 1,59±0,16 22,81±1,64 46,48±2,26# 6,72±0,62
У тому числі:
Анемія 1-го ступеня, n=27 1,50±0,11 24,06±1,82 46,07±1,90 6,54±0,42
Анемія 2-го ступеня, n=7 1,57±0,22 27,91±4,60 52,57±6,05 6,94±1,14
У тому числі анемія:
Мікроцитарна, n=9 1,42±0,17 29,71±4,41 56,82±3,65 5,91±0,88
Нормоцитарна, n=19 1,55±0,13 21,96±1,78 44,93±2,22& 6,85±0,52
Макроцитарна, n=6 1,56±0,26 26,75±3,70 41,17±4,17& 6,97±0,89

*Вірогідні відмінності щодо групи хворих без анемії, р<0,05; #вірогідні відмінності щодо групи хворих із ЗДА, р<0,05; &вірогідні відмінності щодо групи хворих з мікроцитарною анемією, р<0,05.

Ступінь тяжкості анемічного синдрому теж асоціювався з гіршою ЯЖ, оціненою за HAQ та нижчою функціональною спроможністю за BASFI. Показники SF-36 PSH та MSH між цими групами істотно не відрізнялися, однак пацієнти з 2-м ступенем анемічного синдрому характеризувалися дещо кращими показниками обох компонентів здоров’я. За цитометричним розподілом анемічного синдрому хворі з мікроцитарними розмірами еритроцитів характеризуються кращими показниками ЯЖ, ніж хворі з нормо- та макроцитозом. Такі дані пояснюються накопиченням у групі з тяжчим 2-м ступенем анемічного синдрому та групі з мікроцитарною анемією осіб з ознаками ЗДА, які характеризуються кращими показниками ЯЖ та нижчою активністю захворювання.

У наступній частині роботи була проведена детальна оцінка всіх показників ЯЖ складової опитувальника SF-36 (табл. 4). Встановлено, що всі показники субшкал SF-36 достовірно були нижчими у групі хворих на АС з анемією порівняно з групою хворих без анемічного синдрому. Найбільш ураженою складовою опитувальника обох груп було «Рольове фізичне функціонування» і найкращим показником серед обох груп — категорія «Психічне здоров’я».

Таблиця 4
Показники ЯЖ за даними опитувальника SF-36 у хворих на АС (M±m)
Показники опитувальника SF-36 Хворі без анемії, n=84 Хворі з анемією, n= 34
PF 47,92±2,32 34,26±4,84#
RP 16,96±3,06 7,35±2,48#
P 32,36±1,36 26,38±1,52#
GH 37,02±1,32 31,32±1,37#
VT 34,35±1,71 28,68±1,63#
SF 58,04±1,69 44,90±2,80#
RE 61,90±4,89 44,36±6,59#
MH 68,67±1,15 71,65±2,01#
PSH 33,57±1,23 24,86±1,71#
MSH 55,74±1,60 47,41±1,96#
Середня оцінка ЯЖ 44,65±1,18 36,13±1,51#

#Вірогідні відмінності щодо групи хворих без анемії, р<0,05.

При порівнянні складових ЯЖ залежно від типу анемічного синдрому (табл. 5) істотних відмінностей між групами не зафіксовано, окрім показника «Вплив емоційного стану на функціонування», який був достовірно кращим у групі пацієнтів із ЗДА порівняно з хворими із АХЗ та АХЗ з дефіцитом заліза. Також можна відзначити, що пацієнти із ЗДА майже за усіма показниками мали кращу ЯЖ, і середня оцінка ЯЖ у цій групі становила 42,36±3,39 бала, що можна віднести до середнього показника ЯЖ. Групи АХЗ та АХЗ з дефіцитом заліза між собою відрізнялися несуттєво, і середня оцінка їхньої ЯЖ становила 34,62±1,48 та 31,98±2,91 бала відповідно і відповідала критерію заниженого показника ЯЖ.

Таблиця 5
Показники ЯЖ за даними опитувальника SF-36 у хворих з різними типами анемічного синдрому (M±m)
Показники опитувальника SF-36 ЗДА, n=8 АХЗ з дефіцитом заліза, n=10 АХЗ, n=15
PF 37,50±13,73 32,00±7,97 30,67±5,83
RP 15,63±6,58 7,50±5,34 3,33±2,27
P 26,38±3,77 24,70±3,35 27,13±1,84
GH 31,25±2,27 31,50±2,24 30,00±2,18
VT 30,63±4,67 25,00±3,16 29,67±1,72
SF 50,00±7,09 36,35±4,29 45,00±2,67
RE 75,00±13,73 30,00±11,60* 38,36±8,68*
MH 72,50±5,63 68,80±3,81 72,80±2,51
Середня оцінка ЯЖ 42,36±3,39 31,98±2,91 34,62±1,48

*Вірогідні відмінності щодо групи хворих із ЗДА, р<0,05.

Проведення парного кореляційного аналізу між показниками ЯЖ за даними опитувальника SF-36 та активністю хвороби за даними BASDAI, віком, тривалістю захворювання, рівнем гемоглобіну (Hb) та показником HAQ у хворих на АС (табл. 6), показало, що індекс активності АС за BASDAI негативно пов’язаний з деякими складовими ЯЖ за SF-36. Тобто виявлявся слабкий кореляційний зв’язок між «Життєздатністю» (r=–0,22; p>0,05) та «Рольовим фізичним функціонуванням» (r=–0,25; p>0,05) з індексом BASDAI. Помірної сили він був з категорією «Вплив емоційного стану на функціонування» (r=–0,33; p>0,05) та «Соціальне функціонування» (r=0,38; p>0,05).

Таблиця 6
Кореляційний зв’язок показників ЯЖ у хворих на АС з анемічним синдромом за даними опитувальника SF-36 та активності хвороби за даними BASDAI, віком, тривалістю захворювання, рівнем Hb та показником HAQ (M±m)
Показники опитувальника SF-36 BASDAI Вік Тривалість захворювання Рівень Hb HAQ
PF –0,14 0,23# –0,03 –0,05 –0,21#
RP –0,25# 0,26# –0,22# –0,13 0,06
P 0,05 –0,18 0,26# –0,28# 0,03
GH –0,07 –0,01 0,07 –0,12 0,20#
VT –0,22# –0,01 –0,16 –0,21# 0,20#
SF 0,38* –0,13 –0,13 –0,37* 0,00
RE –0,33* 0,13 –0,20# 0,01 0,05
MH 0,10 –0,39* –0,09 –0,05 0,36*

#Наявність слабкого кореляційного зв’язку; *наявність помірного кореляційного зв’язку.

Із тривалістю захворювання корелювали такі категорії SF-36, як «Рольове фізичне функціонування» (r=–0,22; p>0,05), «Інтенсивність болю» (r=0,26; p>0,05), а також показник «Впливу емоційного стану на функціонування» (r=–0,20; p=0,001).

З віком корелювали «Фізичне функціонування» (r=0,23; p>0,05), «Рольове фізичне функціонування» (r=0,26; p>0,05) та зафіксований помірної сили зворотний кореляційний зв’язок з категорією «Психічне здоров’я» (r=–0,39; p=0,02), тобто зі збільшенням віку стан психічного здоров’я у пацієнтів з анемією погіршувався.

Рівень Нb негативно виявився пов’язаним з такими складовими SF-36, як «Інтенсивність болю» (r=–0,28; p>0,05), «Життєдіяльність» (r=–0,21; p>0,05) та «Соціальне функціонування» (r=–0,37; p=0,002).

Опитувальник HAQ виявився слабко асоційованим з категоріями «Фізичне функціонування» (r=–0,21; p>0,05), «Загальне здоров’я» (r=0,20; p>0,05) та «Життєздатність (r=0,20; p>0,05), а також помірно — з «Психічним здоров’ям» (r=0,36; p=0,03).

Таким чином, оцінка ЯЖ у хворих на АС показала суттєве її зниження як за фізичним, так і психічним компонентами. У проведеному нами дослідженні сумарний фізичний компонент здоров’я становив 31,06±1,06 бала, а сумарний психічний компонент — 53,34±1,31 бала, тобто відзначалося більш суттєве зниження саме фізичної складової здоров’я. Детальний аналіз складових анкети SF-36 показав, що зниження ЯЖ на рівні PF становило 43,98±2,23 бала, RP — 14,19±2,32 бала, P — 30,64±1,09 бала, GH — 35,38±1,05 бала, VT — 32,71±1,32 бала, SF — 54,25±1,54 бала, RE — 56,85±4,02 бала, MH — 69,53±1,01 бала. За даними X. Yang та співавторів (2016), норвезька популяція хворих на АС характеризувалася зниженням сумарного середнього показника фізичного компонента здоров’я від 45,9 до 58,2 бала, психічного — від 47,5 до 62,5 бала. Подібні дані виявлені в дослідженні J.C. Huang та спів­авторів (2017), які констатують, що у хворих на АС виявляється саме зниження фізичного компонента здоров’я за опитувальником SF-36.

Що стосується інших ревматичних захворювань, то у пацієнтів із ревматоїдним артритом (Kumar B. et al., 2017) показники ЯЖ за анкетою SF-12 становили PF (35,21 бала), RP (29,74 бала), P (34,43 бала), GH (30,08 бала), VT (33,97 бала), SF (31,09 бала), RE (33,54 бала), MH (30,98 бала). А у хворих на системний червоний вовчак показники SF-36 були в межах PF (38,8±12,4 бала), RP (38,5±12,5 бала), P (41,8±11,3 бала), GH (37,7±11,3 бала), VT (43,1±11,6 бала), SF (40,7±12,7 бала), RE (41,0±14,9 бала), MH (45,3±13,5 бала) (Kearse C.L. et al., 2019).

Що стосується показника HAQ, то за отриманими у проведеному нами дослідженні результатами він в середньому становив 1,06±0,06 бала, а за даними інших дослідників (Поддубный Д., Ребров А.П. 2006) — середнє значення його у хворих на АС становило 1,35±0,55 бала. За даними Г.І. Щербакова та співавторів (2016), показник HAQ у хворих на АС суттєво не відрізнявся від таких у осіб контрольної групи.

Нами встановлено, що група жінок з АС характеризувалася гіршими (на 32%) показниками HAQ, ніж група чоловіків. За даними анкети SF-36 вірогідної різниці між чоловіками та жінками не виявлено. Водночас, за даними M. Younes та співавторів (2011), ЯЖ, оцінена за SF-12, виявилася гіршою саме серед осіб чоловічої статі.

Дослідженням не виявлено зв’язку ЯЖ із віком і тривалістю захворювання, натомість складові життя асоціювались з активністю запального процесу. Зокрема, в осіб з дуже високою активністю захворювання за даними BASDAI та ASDAS достовірно гірші складові ЯЖ, ніж в осіб з помірною чи низькою активністю. Що стосується даних літератури, то зовсім нещодавні дослідження у хворих на АС показали, що показники BASDAI та BASFI мали значні негативні кореляції з усіма субшкалами SF-36 (p<0,01). BASDAI мав найсильнішу кореляцію з болем у тілі (r=–0,616; p<0,001), SF (r=–0,292; p<0,001), RE (r=–0,315; p<0,001) та RF (r=–0,345; p<0,001), BASFI найбільше корелював із субшкалою PF (r=–0,669; p<0,001) та BP (r=–0,554; p<0,001) (Huang J.C. et al., 2017). За іншими даними, шкали BASDAI і BASFI мають значні негативні кореляції з усіма субшкалами SF-36, за винятком загального здоров’я, однак BASDAI найбільше корелював із SF (0,38), RE (–0,33*) та RP (–0,25), а BASFI — з болем у тілі (–0,27) та VT (–0,26) (Özdemir O., 2011).

Нами не встановлено зв’язку між показниками ЯЖ та формою АС. Однак, за даними турецької когорти хворих на АС, в осіб із периферичною формою АС виявлялися значно нижчими показники у всіх підгрупах анкети SF36 та значно вищі показники BASFI, BASMI та ASQoL, а також рівні болю, втоми, ранкової скутості, функціональної інвалідності, фізичного, соціального та емоційного функціонування (Yılmaz Ö. et al. 2013).

Нами встановлено зв’язок між наявністю анемічного синдрому, з одного боку, та погіршенням ЯЖ і функціонування за даними усіх досліджуваних опитувальників, з іншого. По-перше, пацієнти з тяжчим 2-м ступенем анемічного синдрому, а також особи з мікроцитозом еритроцитів характеризувалися кращими показниками ЯЖ, ніж хворі з нормо- та макроцитозом або особи з легшим ступенем анемії. На нашу думку, такі дані можна пояснити накопиченням у групі з тяжчим 2-м ступенем анемічного синдрому та групі з мікроцитозом з ознаками ЗДА, які характеризуються кращими показниками ЯЖ та нижчою активністю захворювання. По-друге, хворі з ознаками АХЗ мали найвищі середні показники за даними HAQ (1,59±0,16 бала), АХЗ з дефіцитом заліза — проміжні (1,50±0,18 бала), хворі із ЗДА — найнижчі (1,44±0,16 бала), натомість за даними опитувальника BASFI хворі із ЗДА мали найкращі дані (6,58±0,98 бала) порівняно з групами АХЗ та АХЗ з дефіцитом заліза (6,72±0,62 та 6,86±0,61 бала відповідно).

Нами не виявлено наукових публікацій щодо оцінки ЯЖ залежно від типу анемії, однак лише в дослідженні одного автора (Щербаков Г.И., 2017; 2018) показники опитувальника HAQ (категорій «Одягання і вранішній туалет» «Вставання» «Прийом їжі» «Прогулянка» та «Гігієна») в осіб з анемією були гіршими, ніж в осіб без такої.

Таким чином, у хворих на АС наявне суттєве зниження сумарного фізичного та психічного компонентів ЯЖ за SF-36 (PSH та MSH) та HAQ, які не залежать від віку, статі, форми і тривалості захворювання, однак асоціюються з активністю запального процесу. У хворих з анемією порівняно без такої відзначається суттєве погіршення ЯЖ та функціонування, яке більш виражене в осіб з АХЗ та АХЗ з дефіцитом заліза і менше — у хворих із ЗДА.

ВИСНОВКИ

1. У хворих на АС наявне суттєве зниження ЯЖ за SF-36 (PSH та MSH) та HAQ, ніж загалом у популяції практично здорових людей. Серед складових SF-36 в осіб із АС більш виражені зміни сумарного фізичного компонента ЯЖ, ніж психічної складової.

2. Сумарний фізичний та психічний компоненти ЯЖ за SF-36 не мають зв’язку з віком, тривалістю захворювання та формою АС, однак асоціюються з активністю запального процесу BASDAI та ASDAS. У хворих на АС жінок відзначають гірші показники ЯЖ, ніж у чоловіків.

3. У хворих на АС з анемією достовірно нижча ЯЖ за даними SF-36 та HAQ, ніж у хворих без анемії. АХЗ та АХЗ з дефіцитом заліза характеризуються нижчими показниками ЯЖ, ніж пацієнти з ЗДА.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

КАЧЕСТВО ЖИЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С АНКИЛОЗИрующиМ СПОНДИЛИТОМ, СВЯЗЬ С ТЕЧЕНИЕМ ЗАБОЛЕВАНИЯ И НАЛИЧИЕМ АНЕМИЧЕСКОГО СИНДРОМА

С.В. Шевчук, О.В. Звягина

Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова

Резюме. Цель: оценить качество жизни (КЖ) у пациентов с анкилозирующим спондилитом (АС) с имеющимся анемическим синдромом и влияние течения заболевания, возрастных и половых факторов в формировании КЖ. Объект и методы. Обследовано 118 пациентов с АС, среди которых анемический синдром выявлен в 28,8% случаев. Диагноз АС установлен в соответствии с Модифицированными критериями Нью-Йорка 1984 г. (Linden S.V.D. et al., 1984). Средний возраст обследованных пациентов составил 43,67±0,97 года. Диагноз анемии устанавливали в соответствии с рекомендациями ВОЗ при снижении концентрации гемоглобина ниже 120 г/л. Группа контроля включала 26 практически здоровых лиц, репрезентативных по возрасту и полу. Для оценки КЖ использованы опросники SF-36 и HAQ. Результаты. КЖ у больных АС на 52,2% ниже по сравнению с группой контроля. По данным анализа физического (31,06±1,06 балла) и психического (53,34±1,31 балла) компонентов здоровья у больных АС выявлено существенное снижение именно физического компонента. Больные АС с имеющимся анемическим синдромом имели достоверно более низкие показатели КЖ по данным SF-36 и HAQ, а именно: на 41,7% выше показатели по данным HAQ, на 25,9% — ниже SF-36 PSH и на 14,9% — SF-36 MSH. КЖ по результатам SF-36 не имеет связи с возрастом, длительностью заболевания и формой АС, однако ассоциируется с активностью воспалительного процесса BASDAI и ASDAS. Анемия хронического заболевания (АХЗ) и АХЗ с дефицитом железа характеризуются более низкими показателями КЖ, чем железодефицитная анемия (ЖДА). Так, у пациентов с АХЗ отмечали самые высокие средние показатели по данным HAQ (1,59±0,16 балла), АХЗ с дефицитом железа — промежуточные (1,50±0,18 балла), у больных с ЖДА — низкие (1,44±0,16 балла). Обсуждение. Анализ полученных нами результатов и сравнение их с результатами других ученых (Yılmaz Ö. et al., 2013; Yang X. et al., 2016; Huang J.C. et al., 2017) свидетельствует, что КЖ у больных АС ниже, чем в целом в популяции. Наличие анемического синдрома утяжеляет течение основного заболевания и снижает показатели КЖ (Özdemir O., 2011; Huang J.C. et al., 2017; Щербакова Г.И., 2017; 2018). Выводы. Анемия существенно ухудшает показатели КЖ у больных АС.

Ключевые слова: анкилозирующий спондилит, анемический синдром, качество жизни, SF-36, HAQ.

Адреса для листування:
Шевчук Сергій Вікторович
21100, Вінниця, Хмельницьке шосе, 104
НДІ реабілітації інвалідів
Вінницького національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова,
відділ клінічної ревматології
E-mail: shev.sv76@gmail.com

No Comments » Додати свій
Leave a comment