Номер№82 (4) 2020

ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЛІТНОГО СТАТУСУ ТА РІВНЯ ВІТАМІНУ D У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗЛИВИМ ПЕРЕРИВАННЯМ ВАГІТНОСТІ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Романенко І.Ю.

Резюме. Загрозливе переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає у 15–20% випадків триваючої вагітності. Мета роботи: вивчення особливостей електролітного статусу та рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ в I і II триместр, які проживають у Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок. Матеріал і методи. В обстеження включено 24 вагітних в I і II триместр, які були госпіталізовані з приводу ЗПВ в лікарні, розміщені в Луганській області (група I). Контрольну групу становили 25 вагітних з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну (група II). Проведено клінічне та акушерське обстеження, визначено вміст вітаміну D і концентрації мікроелементів Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn у сироватці крові. Результати й обговорення. Рівні електролітів у сироватці крові у пацієнтів досліджуваних груп були в межах референтної норми. Середні концентрації магнію і цинку знаходилися біля нижньої межі норми. У вагітних групи I концентрація магнію була достовірно нижчою порівняно з показниками групи II: 0,76 (0,73–0,83) і 0,79 (0,78–0,93) ммоль/л відповідно (р=0,022). Медіанне значення концентрації цинку було нижче у групі I, але статистично не підтверджено: 50,25 (49,10–52,60) і 52,40 (51,30–53,95) ммоль/л відповідно (р=0,054). Концентрації натрію, калію і хлору істотно не розрізнялися. У групі I медіанне значення концентрації вітаміну 25 (OH) D було достовірно нижче порівняно з групою II: 26,03 (23,52–28,97) і 28,28 (25,83–29 54) нг/мл відповідно (р=0,042). У всіх вагітних групи I концентрація 25 (OH) D була нижче норми, у групі II це зафіксовано у 21 (84%) жінки. У групі I виявлено статистично значущі кореляційні зв’язки між показником концентрації цинку і концентрацією кальцію (r=0,647; р=0,001), магнію (r=–0,587; р=0,003), фосфору (r=–0,417; р=0,042), а також між концентрацією магнію і кальцію (r=–0,413; р=0,034). Висновки. Вагітні із ЗПВ в I і II триместр, які проживають у Луганській області, характеризуються достовірно нижчим рівнем магнію і вітаміну D у сироватці крові. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією цинку і кальцію та негативний — між концентрацією цинку і концентрацією магнію, фосфору. Антенатальне дослідження вмісту електролітів і вітаміну D в сироватці крові вагітних із ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення вагітності та за необхідності — своєчасно розробити реабілітаційні заходи, які сприятимуть благополучному завершенню вагітності й позитивно впливатимуть на здоров’я матері та її потомства.

УДК 618.39-036.3/.4-07:[544.6.018.47:577.161.2]-055.2˝364˝(477.61)
DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.78.13011

Вступ

Загрозливе переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає у 15–20% випадків триваючої вагітності й пов’язане з передчасними пологами та недостатньою масою тіла при народженні, прееклампсією, передчасним розривом плодових оболонок, відшаруванням плаценти (Ahmed S.R. et al., 2012). Передчасні пологи у короткостроковій перспективі є основною причиною смерті новонароджених і другою причиною смертності дітей віком до 5 років (Liu L. et al., 2012). Оцінки, засновані на останніх даних зі 107 країн, показують, що в 2014 р. близько 10,6% живонароджень у всьому світі (14,84 млн) були передчасними. Існують значні відмінності в показниках між країнами (8,7% в Європі проти 13,55% у Північній Африці) (Chawanpaiboon S. et al., 2018). Незважаючи на успіхи у вивченні етіології, патогенезу, розроб­ленні різних методів діагностики і лікування ЗПВ, частота невиношування залишається стабільною (Blencowe H. et al., 2013; Chang H.H. et al., 2013).

Виявлено ряд материнських факторів, які впливають на ризик виникнення невиношування вагітності. З них деякі є немодифікованими, такі як невиношування в анамнезі, материнський вік <19 і >35 років (van Zijl M.D. et al., 2016; Mayo J.A. et al., 2017; Leader J. et al., 2018), багатоплідна вагітність (Fuchs F., Senat M.V., 2016), коротка довжина шийки матки (Berghella V., 2012), дилатація/­вишкрібання (Lemmers M. et al., 2016), етнічна приналежність і сімейний анамнез (Manuck T.A., 2017; Smid M.C. et al., 2017), генетичні фактори (Zhang G. et al., 2017). Деякі з факторів можна змінити, наприклад харчування, низький соціально-економічний статус, низький індекс маси тіла, ожиріння, куріння, зловживання психоактивними речовинами, короткий інтервал між вагітностями, бактеріальний вагіноз, нелікована антенатальна депресія та використання допоміжних репродуктивних технологій (Rubens C.E. et al., 2014; Staneva A. et al., 2015; Frey H.A., Klebanoff M.A., 2016; Jarde A. et al., 2016). Вивчаються дані про раціон харчування, поживні й біоактивні речовини матері в контексті зниження ризику виникнення невиношування вагітності (Mikkelsen T.B. et al., 2008; Englund-Ögge L. et al., 2012; 2014; 2017; Saunders L. et al., 2014). Показано, що вегетаріанська (Position of the American Diete­tic Association and Dietitians of Canada, 2003) або переважно рослинна дієта пов’язані з низьким вмістом вітаміну B12, вітаміну D, цинку і підвищеним ризиком невиношування вагітності (Chia A.R. et al., 2019; Raghavan R. et al., 2019). Вивчається роль макро- і мікроелементів. Показано, що дефіцит цинку змінює циркулюючі рівні ряду гормонів, пов’язаних із початком пологів, таких як прогестерон і пролактин (Black R.E. et al., 2008; Ota E. et al., 2015; Wilson R.L. et al., 2016). Визначено, що дефіцит вітаміну D у жінок репродуктивного віку досить поширений, а низький рівень вітаміну D у матері в період вагітності є чинником ризику для різних несприятливих наслідків вагітності, включаючи передчасні пологи (Qin L.L. et al., 2016; Zhou S. et al., 2017). Показано, що дефіцит магнію у період вагітності пов’язаний з вищим ризиком прееклампсії, плацентарної дисфункції та передчасних пологів (Crosby D.D. et al., 2014). Наявні дані не дозволяють зробити висновки щодо ефективності кальцію, заліза, фолієвої кислоти у зниженні ризику виникнення передчасних пологів (Villar J. et al., 2003; Buppasiri P. et al., 2015).

Кількість досліджень, присвячених вивченню та ранній ідентифікації факторів ризику передчасного переривання вагітності, а також розробці ефективних профілактичних втручань, в останні роки збільшується. Проте недостатньо висвітлені питання змісту макро- та мікроелементів і рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ, які проживають у зоні збройного конфлікту.

Мета дослідження — вивчити особливості електролітного статусу та рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ у I і II триместр, які проживають у Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Нами обстежено 24 вагітних в I і II триместр, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області в 2015–2017 рр. (група I). Контрольну групу (група II) становили 25 вагітних з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Перед початком обстеження кожна учасниця дослідження підписала Інформовану згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування і обробку персональних даних. Критеріями включення в основну групу були наявність симптомів ЗПВ, терміни гестації, відповідні I і II триместру вагітності.

Спостереження та клінічне обстеження жінок проводилися відповідно до рекомендацій, викладених у наказах МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» та від 03.11.200 р. № 624 Клінічний протокол «Невиношування вагітності». Усім вагітнім проведено комплексне клініко-­лабораторне (збір анамнезу, клініко-акушерське обстеження, клінічне, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення вмісту вітаміну D та концентрації мікроелементів Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn у сироватці крові, загальний аналіз сечі, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження вагінальних і цервікальних виділень) та інструментальне обстеження.

Статистичну обробку даних проводили з використанням програми SPSS 17.0 та Microsoft Excel for Windows (2013). Нормальність розподілу даних кількісного типу визначали за допомогою критерію Шапіро — Уїлка. Оцінювали достовірні відмінності за допомогою непараметричного теста Манна — Уїтні для незалежних вибірок, проводили аналіз рангових кореляцій за Спірменом. Дані представлялися у вигляді Me (Q1–Q3), де Me — медіана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Середній вік жінок групи I становив 30,00 (24,25–34,00), групи II — 26,00 (24,00–29,50) року (р=0,143). Найбільше пацієнток спостерігалося у віці 20–30 років (16 (66,67%) і 20 (80,00%) особи відповідно), тобто серед активної та працездатної частини населення. Переважна більшість жінок перебували у зареєстрованому шлюбі — 20 (83,33%) і 21 (84,00%) відповідно.

Індекс маси тіла становив 22,05 (20,55–24,52) і 21,61 (19,24–25,19) відповідно (р=0,589). Середній вік менархе у групі I становив 13,00 (12,00–14,00), у групі II — 13,00 (12,00–14,00) року. Соматична захворюваність вагітних представлена хворобами дихальних шляхів (2 (8,33%) і 1 (4,00%) жінок відповідно), хвороби сечовивідних шляхів відзначали — у 2 (8,33%) і 1 (4,00%), гіперплазію щитовидної залози I–II ступеня, еутиреоз — 3 (12,5%) і 1 (4,00%) пацієнтки відповідно.

Вагітність була першою у 13 (54,17%) і 12 (48,00%) жінок відповідно. Пологи в анамнезі були у 11 (45,83%) і 11 (44,00%), штучні аборти — у 8 (33,33%) і 7 (25,00%), мимовільні аборти — у 2 (8,33%) і 1 (4,00%), аборт, що не відбувся, — у 3 (12,5%) і 1 (4,00%) осіб відповідно.

З перенесених гінекологічних захворювань найчастішими були ектопія циліндричного епітелію шийки матки — 6 (25,00%) і 7 (24,00%), запальні захворювання жіночих статевих органів — 5 (20,83%) і 3 (12,00%) жінки відповідно.

Показники вмісту електролітів у сироватці крові пацієнток обстежених груп були в межах референтної норми, проте медіанні значення концентрацій магнію та цинку перебували біля нижньої межі норми (таблиця). Концентрація магнію в групі I достовірно відрізнялася від даних групи II, медіанне значення концентрації цинку було нижче у групі I, проте статистично не підтверджено (р=0,054), концентрації натрію, калію, хлору достовірно не відрізнялися.

Таблиця
Концентрація електролітів у сироватці крові обстежених жінок (ммоль/л)
Показник Група I (n=24)

Ме (Q1–Q3)

Група II (n=25)

Ме (Q1–Q3)

р
Ca2+ 1,23 (1,2–1,27) 1,22 (1,16–1,26) 0,13
P 1,15 (0,97–1,16) 0,97 (0,95–1,25) 0,130
Mg 0,76 (0,73–0,83) 0,79 (0,78–0,93) 0,022
Na+ 144,30 (142,35–145,88) 144,70 (143,90–145,00) 0,857
K+ 4,53 (4,39–4,78) 4,49 (4,18–4,76) 0,393
Cl+ 102,6 (101,38–104,00) 103,6 (101,55–105,45) 0,77
Zn 50,25 (49,10–52,60) 52,40 (51,30–53,95) 0,054

Медіанне значення концентрації вітаміну 25(ОН) D у групі I було достовірно нижче порівняно з даними групи II: Ме (Q1–Q3) = 26,03 (23,52–28,97) та 28,28 (25,83–29,54) нг/мл відповідно (р=0,042). У всіх вагітних групи I показники були нижчі нижньої межі норми, у групі II — зафіксовані у 21 (84%) особи.

У групі I виявлено статистично значущі кореляційні зв’язки між показником концентрації цинку та концентрацією кальцію (r=0,647; р=0,001), магнію (r=–0,587; р=0,003), фосфору (r=–0,417; р=0,042), а також між концентрацією магнію та кальцію (r=–0,413; р=0,034).

У дослідженні нами виявлено, що серед вагітних групи I концентрація магнію була нижчою порівняно з показниками контрольної групи, що зіставне з даними J. Villar та співавторів (2003). Магнієвий гомеостаз регулюється кількома механізмами, дослідники виділяють дві основні причини дефіциту магнію у вагітних — низьке споживання магнію з їжею і високу екскрецію магнію з сечею. Подібна ситуація в наших умовах може бути спричинена їжею з високим вмістом жирів і цукру, з малою часткою цільнозернових продуктів, овочів і фруктів. У період вагітності, при стресі підвищується потреба в магнії, ЗПВ може розглядатися як стресогенна ситуація.

Цинк відноситься до есенціальних, тобто життєво необхідних, мікроелементів. Нами виявлено тенденцію до зниження його рівня у жінок групи I, що узгоджується з даними R.L. Wilson та співавторів (2016).

Пацієнтки з ЗПВ характеризуються достовірно нижчою концентрацією вітаміну D, нами виявлено гіповітаміноз у 100% випадків, що підтверджує дані R. Saraf та співавторів (2016). Можна припустити, що ускладнений перебіг вагітності у групі I спричинений в тому числі й недостатністю вітаміну D, враховуючи його метаболічні, імуномодулюючі та протизапальні ефекти.

Отримані нами дані підтверджують думку про вагітних із ЗПВ як найбільш уразливу групу населення, яке проживає у зоні збройного конфлікту. Необхідна рання ідентифікація електролітного дисбалансу та недостатності вітаміну D, які можна віднести до модифікованих факторів ризику розвитку ускладнень вагітності, а також своєчасне розроблення ефективних профілактичних та корекційних заходів.

ВИСНОВКИ

Вагітні із ЗПВ в I і II триместр, які проживають у Луганській області, характеризуються достовірно нижчими показниками концентрації магнію та вітаміну D в сироватці крові. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією цинку та кальцію та негативний — магнію та фосфору.

Антенатальне вивчення вмісту електролітів та вітаміну D в сироватці крові вагітних із симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення та своєчасно розробити в разі потреби коригуючі та реабілітаційні заходи, які сприятимуть успішному завершенню вагітності та позитивно впливатимуть на здоров’я матері та її потомства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСОБЕННОСТИ ЭЛЕКТРОЛИТНОГО СТАТУСА И УРОВНЯ ВИТАМИНА D У ЖЕНЩИН С УГРОЖАЮЩИМ ПРЕРЫВАНИЕМ БЕРЕМЕННОСТИ, ПРОЖИВАЮЩИХ В ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ

И.Ю. Романенко

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев

Резюме. Угрожающее прерывание беременности (УПБ) является наиболее распространенным осложнением беременности, отмечаемым в 15–20% случаев продолжающейся беременности. Цель работы: изучение особенностей электролитного статуса и уровня витамина D у беременных с УПБ в I и II триместр, проживающих в Луганской области, для улучшения лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Материал и методы. В исследование включены 24 беременные в I и II триместр, госпитализированные по поводу УПБ в больницы, расположенные в Луганской области (группа I). Контрольную группу составили 25 беременных с неосложненным акушерским анамнезом и физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока (группа II). Проведено клиническое и акушерское обследование, определены содержание витамина D и концентрации микроэлементов Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn в сыворотке крови. Результаты и обсуждение. Уровни электролитов в сыворотке крови у пациентов исследуемых групп были в пределах референтной нормы. Средние концентрации магния и цинка находились возле нижней границы нормы. У беременных группы I концентрация магния была достоверно ниже по сравнению с показателями группы II: 0,76 (0,73–0,83) и 0,79 (0,78–0,93) ммоль/л соответственно (р=0,022). Медианное значение концентрации цинка было ниже в группе I, но статистически не подтверждено: 50,25 (49,10–52,60) и 52,40 (51,30–53,95) ммоль/л соответственно (р=0,054). Концентрации натрия, калия и хлора существенно не различались. В группе I медианное значение концентрации витамина 25 (OH) D было достоверно ниже по сравнению с группой II: 26,03 (23,52–28,97) и 28,28 (25,83–29 54) нг/мл соответственно (р=0,042). У всех беременных группы I концентрация 25 (OH) D была ниже нормы, в группе II это зафиксировано у 21 (84%) женщины. В группе I выявлены статистически значимые корреляционные связи между показателем концентрации цинка и концентрацией кальция (r=0,647; р=0,001), магния (r=–0,587; р=0,003), фосфора (r=–0,417; р=0,042), а также между концентрацией магния и кальция (r=–0,413; р=0,034). Выводы. Беременные с УПБ в I и II триместр, проживающие в Луганской области, характеризуются достоверно более низким уровнем магния и витамина D в сыворотке крови. Выявлена положительная корреляционная связь между концентрацией цинка и кальция и отрицательная — между концентрацией цинка и концентрацией магния, фосфора. Антенатальное исследование содержания электролитов и витамина D в сыворотке крови беременных с УПБ позволит индивидуализировать подход к ведению беременности и при необходимости — своевременно разработать реабилитационные мероприятия, которые будут способствовать благополучному завершению беременности и положительно влиять на здоровье матери и ее потомства.

Ключевые слова: беременность, угрожающее прерывание беременности, витамин D, электролиты.

Адреса для листування:
Романенко Ірина Юріївна
02091, Київ, Кловський узвіз, 13 А
Український науково-практичний центр
ендокринної хірургії, трансплантації
ендокринних органів і тканин МОЗ України
Е-mail: irynaroman2017@gmail.com

No Comments » Додати свій
Leave a comment