Номер №78 (4) 2019

ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЛІТНОГО СТАТУСУ ТА РІВНЯ ВІТАМІНУ D У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗЛИВИМ ПЕРЕРИВАННЯМ ВАГІТНОСТІ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Романенко І.Ю.

Резюме. Загрозливе переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає у 15–20% випадків триваючої вагітності. Мета роботи: вивчення особливостей електролітного статусу та рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ в I і II триместр, які проживають у Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок. Матеріал і методи. В обстеження включено 24 вагітних в I і II триместр, які були госпіталізовані з приводу ЗПВ в лікарні, розміщені в Луганській області (група I). Контрольну групу становили 25 вагітних з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну (група II). Проведено клінічне та акушерське обстеження, визначено вміст вітаміну D і концентрації мікроелементів Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn у сироватці крові. Результати й обговорення. Рівні електролітів у сироватці крові у пацієнтів досліджуваних груп були в межах референтної норми. Середні концентрації магнію і цинку знаходилися біля нижньої межі норми. У вагітних групи I концентрація магнію була достовірно нижчою порівняно з показниками групи II: 0,76 (0,73–0,83) і 0,79 (0,78–0,93) ммоль/л відповідно (р=0,022). Медіанне значення концентрації цинку було нижче у групі I, але статистично не підтверджено: 50,25 (49,10–52,60) і 52,40 (51,30–53,95) ммоль/л відповідно (р=0,054). Концентрації натрію, калію і хлору істотно не розрізнялися. У групі I медіанне значення концентрації вітаміну 25 (OH) D було достовірно нижче порівняно з групою II: 26,03 (23,52–28,97) і 28,28 (25,83–29 54) нг/мл відповідно (р=0,042). У всіх вагітних групи I концентрація 25 (OH) D була нижче норми, у групі II це зафіксовано у 21 (84%) жінки. У групі I виявлено статистично значущі кореляційні зв’язки між показником концентрації цинку і концентрацією кальцію (r=0,647; р=0,001), магнію (r=–0,587; р=0,003), фосфору (r=–0,417; р=0,042), а також між концентрацією магнію і кальцію (r=–0,413; р=0,034). Висновки. Вагітні із ЗПВ в I і II триместр, які проживають у Луганській області, характеризуються достовірно нижчим рівнем магнію і вітаміну D у сироватці крові. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією цинку і кальцію та негативний — між концентрацією цинку і концентрацією магнію, фосфору. Антенатальне дослідження вмісту електролітів і вітаміну D в сироватці крові вагітних із ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення вагітності та за необхідності — своєчасно розробити реабілітаційні заходи, які сприятимуть благополучному завершенню вагітності й позитивно впливатимуть на здоров’я матері та її потомства.

УДК 618.39-036.3/.4-07:[544.6.018.47:577.161.2]-055.2˝364˝(477.61)
DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.78.13011

Вступ

Загрозливе переривання вагітності (ЗПВ) — найпоширеніше ускладнення вагітності, що виникає у 15–20% випадків триваючої вагітності й пов’язане з передчасними пологами та недостатньою масою тіла при народженні, прееклампсією, передчасним розривом плодових оболонок, відшаруванням плаценти (Ahmed S.R. et al., 2012). Передчасні пологи у короткостроковій перспективі є основною причиною смерті новонароджених і другою причиною смертності дітей віком до 5 років (Liu L. et al., 2012). Оцінки, засновані на останніх даних зі 107 країн, показують, що в 2014 р. близько 10,6% живонароджень у всьому світі (14,84 млн) були передчасними. Існують значні відмінності в показниках між країнами (8,7% в Європі проти 13,55% у Північній Африці) (Chawanpaiboon S. et al., 2018). Незважаючи на успіхи у вивченні етіології, патогенезу, розроб­ленні різних методів діагностики і лікування ЗПВ, частота невиношування залишається стабільною (Blencowe H. et al., 2013; Chang H.H. et al., 2013).

Виявлено ряд материнських факторів, які впливають на ризик виникнення невиношування вагітності. З них деякі є немодифікованими, такі як невиношування в анамнезі, материнський вік <19 і >35 років (van Zijl M.D. et al., 2016; Mayo J.A. et al., 2017; Leader J. et al., 2018), багатоплідна вагітність (Fuchs F., Senat M.V., 2016), коротка довжина шийки матки (Berghella V., 2012), дилатація/­вишкрібання (Lemmers M. et al., 2016), етнічна приналежність і сімейний анамнез (Manuck T.A., 2017; Smid M.C. et al., 2017), генетичні фактори (Zhang G. et al., 2017). Деякі з факторів можна змінити, наприклад харчування, низький соціально-економічний статус, низький індекс маси тіла, ожиріння, куріння, зловживання психоактивними речовинами, короткий інтервал між вагітностями, бактеріальний вагіноз, нелікована антенатальна депресія та використання допоміжних репродуктивних технологій (Rubens C.E. et al., 2014; Staneva A. et al., 2015; Frey H.A., Klebanoff M.A., 2016; Jarde A. et al., 2016). Вивчаються дані про раціон харчування, поживні й біоактивні речовини матері в контексті зниження ризику виникнення невиношування вагітності (Mikkelsen T.B. et al., 2008; Englund-Ögge L. et al., 2012; 2014; 2017; Saunders L. et al., 2014). Показано, що вегетаріанська (Position of the American Diete­tic Association and Dietitians of Canada, 2003) або переважно рослинна дієта пов’язані з низьким вмістом вітаміну B12, вітаміну D, цинку і підвищеним ризиком невиношування вагітності (Chia A.R. et al., 2019; Raghavan R. et al., 2019). Вивчається роль макро- і мікроелементів. Показано, що дефіцит цинку змінює циркулюючі рівні ряду гормонів, пов’язаних із початком пологів, таких як прогестерон і пролактин (Black R.E. et al., 2008; Ota E. et al., 2015; Wilson R.L. et al., 2016). Визначено, що дефіцит вітаміну D у жінок репродуктивного віку досить поширений, а низький рівень вітаміну D у матері в період вагітності є чинником ризику для різних несприятливих наслідків вагітності, включаючи передчасні пологи (Qin L.L. et al., 2016; Zhou S. et al., 2017). Показано, що дефіцит магнію у період вагітності пов’язаний з вищим ризиком прееклампсії, плацентарної дисфункції та передчасних пологів (Crosby D.D. et al., 2014). Наявні дані не дозволяють зробити висновки щодо ефективності кальцію, заліза, фолієвої кислоти у зниженні ризику виникнення передчасних пологів (Villar J. et al., 2003; Buppasiri P. et al., 2015).

Кількість досліджень, присвячених вивченню та ранній ідентифікації факторів ризику передчасного переривання вагітності, а також розробці ефективних профілактичних втручань, в останні роки збільшується. Проте недостатньо висвітлені питання змісту макро- та мікроелементів і рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ, які проживають у зоні збройного конфлікту.

Мета дослідження — вивчити особливості електролітного статусу та рівня вітаміну D у вагітних із ЗПВ у I і II триместр, які проживають у Луганській області, для удосконалення лікувально-профілактичних заходів та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок.

ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Нами обстежено 24 вагітних в I і II триместр, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу ЗПВ у лікарнях Луганської області в 2015–2017 рр. (група I). Контрольну групу (група II) становили 25 вагітних з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Перед початком обстеження кожна учасниця дослідження підписала Інформовану згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування і обробку персональних даних. Критеріями включення в основну групу були наявність симптомів ЗПВ, терміни гестації, відповідні I і II триместру вагітності.

Спостереження та клінічне обстеження жінок проводилися відповідно до рекомендацій, викладених у наказах МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» та від 03.11.200 р. № 624 Клінічний протокол «Невиношування вагітності». Усім вагітнім проведено комплексне клініко-­лабораторне (збір анамнезу, клініко-акушерське обстеження, клінічне, біохімічне дослідження крові, коагулограма, визначення вмісту вітаміну D та концентрації мікроелементів Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn у сироватці крові, загальний аналіз сечі, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження вагінальних і цервікальних виділень) та інструментальне обстеження.

Статистичну обробку даних проводили з використанням програми SPSS 17.0 та Microsoft Excel for Windows (2013). Нормальність розподілу даних кількісного типу визначали за допомогою критерію Шапіро — Уїлка. Оцінювали достовірні відмінності за допомогою непараметричного теста Манна — Уїтні для незалежних вибірок, проводили аналіз рангових кореляцій за Спірменом. Дані представлялися у вигляді Me (Q1–Q3), де Me — медіана, Q1 — 25-й квартиль, Q3 — 75-й квартиль. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали рівним 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Середній вік жінок групи I становив 30,00 (24,25–34,00), групи II — 26,00 (24,00–29,50) року (р=0,143). Найбільше пацієнток спостерігалося у віці 20–30 років (16 (66,67%) і 20 (80,00%) особи відповідно), тобто серед активної та працездатної частини населення. Переважна більшість жінок перебували у зареєстрованому шлюбі — 20 (83,33%) і 21 (84,00%) відповідно.

Індекс маси тіла становив 22,05 (20,55–24,52) і 21,61 (19,24–25,19) відповідно (р=0,589). Середній вік менархе у групі I становив 13,00 (12,00–14,00), у групі II — 13,00 (12,00–14,00) року. Соматична захворюваність вагітних представлена хворобами дихальних шляхів (2 (8,33%) і 1 (4,00%) жінок відповідно), хвороби сечовивідних шляхів відзначали — у 2 (8,33%) і 1 (4,00%), гіперплазію щитовидної залози I–II ступеня, еутиреоз — 3 (12,5%) і 1 (4,00%) пацієнтки відповідно.

Вагітність була першою у 13 (54,17%) і 12 (48,00%) жінок відповідно. Пологи в анамнезі були у 11 (45,83%) і 11 (44,00%), штучні аборти — у 8 (33,33%) і 7 (25,00%), мимовільні аборти — у 2 (8,33%) і 1 (4,00%), аборт, що не відбувся, — у 3 (12,5%) і 1 (4,00%) осіб відповідно.

З перенесених гінекологічних захворювань найчастішими були ектопія циліндричного епітелію шийки матки — 6 (25,00%) і 7 (24,00%), запальні захворювання жіночих статевих органів — 5 (20,83%) і 3 (12,00%) жінки відповідно.

Показники вмісту електролітів у сироватці крові пацієнток обстежених груп були в межах референтної норми, проте медіанні значення концентрацій магнію та цинку перебували біля нижньої межі норми (таблиця). Концентрація магнію в групі I достовірно відрізнялася від даних групи II, медіанне значення концентрації цинку було нижче у групі I, проте статистично не підтверджено (р=0,054), концентрації натрію, калію, хлору достовірно не відрізнялися.

Таблиця
Концентрація електролітів у сироватці крові обстежених жінок (ммоль/л)
Показник Група I (n=24)

Ме (Q1–Q3)

Група II (n=25)

Ме (Q1–Q3)

р
Ca2+ 1,23 (1,2–1,27) 1,22 (1,16–1,26) 0,13
P 1,15 (0,97–1,16) 0,97 (0,95–1,25) 0,130
Mg 0,76 (0,73–0,83) 0,79 (0,78–0,93) 0,022
Na+ 144,30 (142,35–145,88) 144,70 (143,90–145,00) 0,857
K+ 4,53 (4,39–4,78) 4,49 (4,18–4,76) 0,393
Cl+ 102,6 (101,38–104,00) 103,6 (101,55–105,45) 0,77
Zn 50,25 (49,10–52,60) 52,40 (51,30–53,95) 0,054

Медіанне значення концентрації вітаміну 25(ОН) D у групі I було достовірно нижче порівняно з даними групи II: Ме (Q1–Q3) = 26,03 (23,52–28,97) та 28,28 (25,83–29,54) нг/мл відповідно (р=0,042). У всіх вагітних групи I показники були нижчі нижньої межі норми, у групі II — зафіксовані у 21 (84%) особи.

У групі I виявлено статистично значущі кореляційні зв’язки між показником концентрації цинку та концентрацією кальцію (r=0,647; р=0,001), магнію (r=–0,587; р=0,003), фосфору (r=–0,417; р=0,042), а також між концентрацією магнію та кальцію (r=–0,413; р=0,034).

У дослідженні нами виявлено, що серед вагітних групи I концентрація магнію була нижчою порівняно з показниками контрольної групи, що зіставне з даними J. Villar та співавторів (2003). Магнієвий гомеостаз регулюється кількома механізмами, дослідники виділяють дві основні причини дефіциту магнію у вагітних — низьке споживання магнію з їжею і високу екскрецію магнію з сечею. Подібна ситуація в наших умовах може бути спричинена їжею з високим вмістом жирів і цукру, з малою часткою цільнозернових продуктів, овочів і фруктів. У період вагітності, при стресі підвищується потреба в магнії, ЗПВ може розглядатися як стресогенна ситуація.

Цинк відноситься до есенціальних, тобто життєво необхідних, мікроелементів. Нами виявлено тенденцію до зниження його рівня у жінок групи I, що узгоджується з даними R.L. Wilson та співавторів (2016).

Пацієнтки з ЗПВ характеризуються достовірно нижчою концентрацією вітаміну D, нами виявлено гіповітаміноз у 100% випадків, що підтверджує дані R. Saraf та співавторів (2016). Можна припустити, що ускладнений перебіг вагітності у групі I спричинений в тому числі й недостатністю вітаміну D, враховуючи його метаболічні, імуномодулюючі та протизапальні ефекти.

Отримані нами дані підтверджують думку про вагітних із ЗПВ як найбільш уразливу групу населення, яке проживає у зоні збройного конфлікту. Необхідна рання ідентифікація електролітного дисбалансу та недостатності вітаміну D, які можна віднести до модифікованих факторів ризику розвитку ускладнень вагітності, а також своєчасне розроблення ефективних профілактичних та корекційних заходів.

ВИСНОВКИ

Вагітні із ЗПВ в I і II триместр, які проживають у Луганській області, характеризуються достовірно нижчими показниками концентрації магнію та вітаміну D в сироватці крові. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією цинку та кальцію та негативний — магнію та фосфору.

Антенатальне вивчення вмісту електролітів та вітаміну D в сироватці крові вагітних із симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення та своєчасно розробити в разі потреби коригуючі та реабілітаційні заходи, які сприятимуть успішному завершенню вагітності та позитивно впливатимуть на здоров’я матері та її потомства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСОБЕННОСТИ ЭЛЕКТРОЛИТНОГО СТАТУСА И УРОВНЯ ВИТАМИНА D У ЖЕНЩИН С УГРОЖАЮЩИМ ПРЕРЫВАНИЕМ БЕРЕМЕННОСТИ, ПРОЖИВАЮЩИХ В ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ

И.Ю. Романенко

Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, Киев

Резюме. Угрожающее прерывание беременности (УПБ) является наиболее распространенным осложнением беременности, отмечаемым в 15–20% случаев продолжающейся беременности. Цель работы: изучение особенностей электролитного статуса и уровня витамина D у беременных с УПБ в I и II триместр, проживающих в Луганской области, для улучшения лечебно-профилактических мероприятий и профилактики акушерских и перинатальных осложнений у таких женщин. Материал и методы. В исследование включены 24 беременные в I и II триместр, госпитализированные по поводу УПБ в больницы, расположенные в Луганской области (группа I). Контрольную группу составили 25 беременных с неосложненным акушерским анамнезом и физиологическим течением беременности аналогичного гестационного срока (группа II). Проведено клиническое и акушерское обследование, определены содержание витамина D и концентрации микроэлементов Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn в сыворотке крови. Результаты и обсуждение. Уровни электролитов в сыворотке крови у пациентов исследуемых групп были в пределах референтной нормы. Средние концентрации магния и цинка находились возле нижней границы нормы. У беременных группы I концентрация магния была достоверно ниже по сравнению с показателями группы II: 0,76 (0,73–0,83) и 0,79 (0,78–0,93) ммоль/л соответственно (р=0,022). Медианное значение концентрации цинка было ниже в группе I, но статистически не подтверждено: 50,25 (49,10–52,60) и 52,40 (51,30–53,95) ммоль/л соответственно (р=0,054). Концентрации натрия, калия и хлора существенно не различались. В группе I медианное значение концентрации витамина 25 (OH) D было достоверно ниже по сравнению с группой II: 26,03 (23,52–28,97) и 28,28 (25,83–29 54) нг/мл соответственно (р=0,042). У всех беременных группы I концентрация 25 (OH) D была ниже нормы, в группе II это зафиксировано у 21 (84%) женщины. В группе I выявлены статистически значимые корреляционные связи между показателем концентрации цинка и концентрацией кальция (r=0,647; р=0,001), магния (r=–0,587; р=0,003), фосфора (r=–0,417; р=0,042), а также между концентрацией магния и кальция (r=–0,413; р=0,034). Выводы. Беременные с УПБ в I и II триместр, проживающие в Луганской области, характеризуются достоверно более низким уровнем магния и витамина D в сыворотке крови. Выявлена положительная корреляционная связь между концентрацией цинка и кальция и отрицательная — между концентрацией цинка и концентрацией магния, фосфора. Антенатальное исследование содержания электролитов и витамина D в сыворотке крови беременных с УПБ позволит индивидуализировать подход к ведению беременности и при необходимости — своевременно разработать реабилитационные мероприятия, которые будут способствовать благополучному завершению беременности и положительно влиять на здоровье матери и ее потомства.

Ключевые слова: беременность, угрожающее прерывание беременности, витамин D, электролиты.

FEATURES OF ELECTROLYTE STATUS AND VITAMIN D LEVEL IN WOMEN WITH THREATENED INTERRUPTION OF PREGNANCY, LIVING IN THE LUHANSK REGION

I.Yu. Romanenko

Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues, Kyiv

Summary. The threatened interruption of pregnancy (TIP) is the most common pregnancy complication that occurs in 15–20% of cases of ongoing pregnancy. The aim of this work was to study the peculiarities of electrolyte status and vitamin D level in pregnant women with TIP in I and II trimesters, living in the Luhansk region, to improve treatment and preventive measures and prevent obstetric and perinatal complications in such women. Material and methods. The study included 24 pregnant women who were hospitalized regarding TIP to the hospitals, located in the Luhansk region (group I). The control group consisted of 25 pregnant women with non-complicated obstetric anamnesis and physiological course of pregnancy with similar gestational period of pregnancy (group II). Clinical and obstetric examination were carried out, the content of vitamin D and the concentration of trace elements Na+, K+, Cl+, Ca2+, P, Mg, Zn in the blood serum were determined. Results and discussion. The serum electrolyte levels in patients of the examined groups were within the reference norm. The median concentrations of magnesium and zinc were at the lower limit of normal. In pregnant women of group I, the magnesium concentration was lower in comparison with the indicators of group II: 0.76 (0.73–0.83) and 0.79 (0.78–0.93), respectively (p=0.022). The median zinc concentration was lower in group I but it was not statistically confirmed: 50,25 (49,10–52,60) and 52,40 (51,30–53,95), respectively (p=0.054). The concentrations of sodium, potassium, and chlorine did not differ significantly. In group I the median value of vitamin 25 (OH) D concentration was significantly lower compared with the group II: 26.03 (23.52–28.97) and 28.28 (25.83–29 54) ng/ml, respectively (p=0.042). In all pregnant of group I, the 25 (OH) D concentration was below normal; in group II it was recorded in 21 (84%) women. In the group I a statistically significant positive correlation between the concentration of zinc and ionized calcium (r=0.647; p=0.001), and a negative correlation between the concentration of zinc and magnesium (r=–0.587; p=0.003), phosphorus (r=–0.417; p=0.042), and between the concentration of magnesium and ionized calcium (r=–0.413; p=0.034) were found. Conclusions. Pregnant women with TIP in the I and II trimesters living in the Lugansk region are characte­rized by significantly lower levels of magnesium and vitamin D in serum. A positive correlation between the concentration of zinc and calcium and a negative correlation between the concentration of zinc and magnesium and phosphorus were found. Antenatal study of content of electrolytes and vitamin D in the blood serum of pregnant women with threatened interruption of pregnancy will allow to individualize the approach to the management of pregnancy and if needed to timely develop rehabilitating activities, that will contribute to a successful outcome of the pregnancy and affect the health of the mo­ther and her offspring.

Key words: pregnancy, threatened interruption of pregnancy, vitamin D, electrolytes.

Адреса для листування:
Романенко Ірина Юріївна
02091, Київ, Кловський узвіз, 13 А
Український науково-практичний центр
ендокринної хірургії, трансплантації
ендокринних органів і тканин МОЗ України
Е-mail: irynaroman2017@gmail.com

Комментариев нет » Добавить свой
Оставить комментарий

ERROR: si-captcha.php plugin says GD image support not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why GD image support is not enabled for PHP.

ERROR: si-captcha.php plugin says imagepng function not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why imagepng function is not enabled for PHP.