Номер №74 (4) 2018

Мінеральна щільність та якість кісткової тканини у жінок із ревматоїдним артритом

Поворознюк В.В.1, Ханс Д.2, Карасевська Т.А.1, Дзерович Н.І.1

Резюме. Стаття присвячена вивченню показника якості трабекулярної кісткової тканини (TBS) у хворих на ревматоїдний артрит (РА). Обстежено 134хворих на РА жінок віком від 31до 78років (середній вік — 52,4±12,7року зріст — 162,6±6,4см; маса тіла — 68,5±13,8кг; середня тривалість захворювання — 9,1±7,6року). При вивченні впливу віку на структурно-функціональний стан кісткової тканини обстежених розділили на п’ять груп за десятиріччями. З метою оцінки впливу глюкокортикоїдів (ГК) на показник TBS та мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) пацієнтів розподілили на три групи: 1-шугрупу становили 37пацієнтів, які не приймали ГК; 2-гугрупу — 47пацієнток, яким призначали ГК лише при загостренні на короткий, <6міс, термін; 3-тюгрупу — 50хворих, які системно отримували ГК у дозі ≥5мг за преднізолоном >3роки. Методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії («Prodigy, GE Lunar», Мадісон, США) визначали МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта, проксимального відділу стегнової та променевої кісток. Показник TBS поперекового відділу хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight («Med-Imaps», Pessac, Франція). Встановлено, що починаючи з 50років достовірно знижуються показники TBS LІ–LIV (1,156±0,140проти 1,318±0,155у жінок вікової групи 30–39років; t=3,5; p=0,001) та МЩКТ різних відділів скелета у хворих на РА жінок. Прийом ГК асоційований з порушенням якості кісткової тканини. Виявлено, що при системному застосуванні ГК (у 3-йгрупі, порівняно з 1-югрупою) достовірно нижчий показник TBS LІ–LIV (1,147±0,168проти 1,250±0,135; t=–3,07; p=0,003), в той час як достовірних змін показників МЩКТ поперекового відділу хребта та стегнової кістки не встановлено. Протягом року спостереження показник TBS LІ–LIV у 1-йгрупі знизився на 1,4%, у 3-йгрупі — на 5,8%. Отже, визначення TBS LІ–LIV постає методикою,за допомогою якої можна оцінити вплив ГК на кісткову тканину і динаміку втрати її в результаті лікування.

Вступ

Науковцями всього світу визнана проблема остеопорозу при ревматичних захворюваннях. Все­світньою організацією охорони здоров’я наявність ревматоїдного артриту (РА) виділено як самостійний чинник виникнення порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини. Хворі на РА мають підвищений ризик розвитку системного остео­порозу та остеопоротичних переломів внаслідок багатьох факторів, серед яких застосування глюкокортикоїдів (ГК) посідає особливе місце. Вплив ГК на кісткову тканину зумовлений каскадом патологічних реакцій, серед яких: збільшення спричиненої остеокластами резорбції, зниження формування кісткової тканини остеобластами, апоптоз остео­цитів, зменшення абсорбції кальцію в кишечнику, збільшення секреції паратгормону, підвищення реабсорбції кальцію нирками, зниження рівня статевих гормонів, порушення метаболізму вітаміну D [1].

Інші визнані фактори ризику системного остеопорозу при РА — вік, тривалість постменопаузального періоду в жінок, низький індекс маси тіла, зменшення фізичної активності внаслідок РА і тривалість захворювання [4, 10, 14, 16, 17]. Доведено, що частота остеопорозу у зазначеної когорти пацієнтів є вищою порівняно з популяційним рівнем. За нашими даними остеопороз при РА у жінок віком 50–59 років діагностують у 25,6% на рівні поперекового відділу хребта, у 30,8% — на рівні шийки стегнової кістки та у 33,4% — на рівні кісток передпліччя [4]. Крім того, відомо, що у хворих на РА частіше, порівняно з жінками з постменопаузальним остеопорозом, виникають низькоенергетичні переломи, зокрема вертебральні деформації [5, 13].

Втрата кісткової маси залишається найбільш прогнозованим, найчастішим і потенційно найважчим ускладненням лікування ГК. Вчасна діагностика порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини при застосуванні ГК допоможе запобігти вищезазначеним ускладненням.

Золотим стандартом діагностики остеопорозу є двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія з визначенням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та Т- і Z-показників. Проте є клінічні ситуації, коли за наявності виражених дегенеративно-­дистрофічних змін на рівні поперекового відділу хребта, остеофітів та/чи сколіотичної деформації показник МЩКТ підвищується, і використання цього параметру з метою оцінки стану кісткової тканини тіл хребців має певні обмеження. Також відомо, що при застосуванні ГК ризик виникнення вертебральних деформацій є незалежним від показника МЩКТ [19].

ГК-індукована втрата кісткової тканини більшою мірою визначається в ділянках скелета, які мають трабекулярну будову, а саме в тілах хребців. При гістоморфометричних дослідженнях показано, що у пацієнтів, які застосовують ГК, виникають якісні зміни кісткової тканини, порушення її архітектоніки та потоншення трабекул [8,18 ].

Визначення показників якості трабекулярної кісткової тканини (Trabecular Bone Score — TBS) та оцінка ризику переломів тіл хребців на сучасному етапі розвитку остеології можливі за допомогою нової методики TBS iNsight, програми, яка у 2006 р. була розроблена компанією «Med-Imaps», Pessac, Франція. Пакет програмного забезпечення встановлюється на персональних комп’ютерах остеоденситометрів (GE Healthcare — Lunar и Hologic) для оцінки мікроархітектоніки трабекулярної кістки на денситометричних зображеннях поперекового відділу хребта (LІ–LIV). Аналіз показника засновано на варіації сірих відтінків й амплітуди щільності пікселей рентгенівського зображення (http://www.med-imaps.com).

Клінічна цінність зазначеної методики, її інформативність і чутливість у визначенні ризику вертебральних переломів при постменопаузальному остеопорозі доведені багатьма зарубіжними та віт­чизняними дослідженнями. Проведено три великих мультицентрових дослідження щодо вивчення показника TBS LІ–LIV у прогнозуванні низькоенергетичних переломів у жінок у постменопаузальний період [6, 9, 12, 15]. Так, у дослідженні B. Rabier та спів­авторів встановлено, що при комбінованій оцінці МЩКТ та показника TBS у жінок у постменопаузальний період підвищується специфічність (+16,7%, р=0,0037) і чутливість (+19,1%, р=0,0526) діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини, ніж при використанні лише МЩКТ (61,9%) [15].

Мультицентрове дослідження щодо вивчення показника TBS у хворих на РА вперше було проведено S. Urban та співавторами (2012). Показник TBS LІ–LIV був достовірно нижчим у пацієнтів із РА та вертебральними переломами, порівняно з хворими на РА без переломів тіл хребців. Встановлено, що TBS LІ–LIV має вищу діагностичну цінність порівняно з МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта та подібно до МЩКТ шийки стегнової кістки у прогнозуванні вертебральних переломів. Метою проведеної роботи було також визначення діа­гностичної цінності TBS порівняно з МЩКТ у пацієнтів з РА та нормальними показниками МЩКТ, з остеопенією чи з остеопорозом. У пацієнтів з остеопорозом не встановлено вірогідних відмінностей щодо розподілу осіб із вертебральними переломами відповідно до показника TBS. Таким чином, TBS не дає додаткової діагностичної цінності у зазначеній категорії пацієнтів. У пацієнтів з остеопенією частка зниженого показника TBS є вірогідно вищою, що свідчить про те, що в цій субпопуляції TBS має додаткову, до МЩКТ, діагностичну цінність у визначенні ризику розвитку остеопорозу. Доведено, що низький показник TBS LІ–LIV є предиктором виникнення вертебральних деформацій у пацієнтів з РА [7].

E. Koumakis та співавтори (2012) виявили вірогідно нижчі показники МЩКТ та TBS у хворих на РА при прийомі ГК >3 міс. Внутрішньокогортний аналіз показав, що показник TBS у пацієнтів з РА та вертебральними переломами був вірогідно нижчим (p=0,045) порівняно з хворими на РА та без переломів в анамнезі [11].

Результати перших досліджень в Україні, проведених на базі Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу під керівництвом професора В.В. Поворознюка, показали вірогідне зниження показника TBS з віком у практично здорових жінок і чоловіків. Виявлені достовірні зміни показника TBS залежно від тривалості постменопаузального періоду. Не встановлено достовірних відмінностей показника TBS залежно від наявності низькоенергетичних переломів периферичного скелета в анамнезі [2, 3].

Мета проведеної роботи — вивчення впливу віку на показник TBS (LІ–LIV) та МЩКТ у хворих на РА жінок та оцінка впливу ГК на якість кісткової тканини у цієї когорти пацієнтів.

Матеріали та методи

Обстежено 134 хворих на РА жінок віком від 31 до 78 років (середній вік — 52,4±12,7 року; зріст — 162,6±6,4 см; маса тіла — 68,5±13,8 кг; середня тривалість захворювання — 9,1±7,6 року). У дослідження включали пацієнтів із верифікованим діагнозом РА із тривалістю захворювання >6 міс. Серопозитивний варіант перебігу РА був у 112 пацієнток, серонегативний — у 22 жінок. Як базисну терапію всі пацієнтки приймали метотрексат (від 7,5 до 20 мг/тиж, середня тривалість прийому становила 8,2±6,1 року). Протягом року обстежені пацієнти не приймали антирезорбтивних препаратів, 30 жінок (22,4% хворих) приймали препарати кальцію та вітаміну D. Ступінь активності РА встановлювали за допомогою показника DAS28. Визначали рівень порушення функціональної активності за допомогою анкети Health Assessment Question (HAQ).

Методом двохенергетичної рентгенівської денситометрії («Prodigy, GE Lunar», Мадісон, США) визначали МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта, стегнової та променевої кісток. Показник TBS поперекового відділу хребта визначали за допомогою методики TBS iNsight («Med-Imaps», Pessac, Франція). При вивченні впливу віку на структурно-функціональний стан кісткової тканини обстежених розподілили на групи за десятиріччями. Характеристику груп наведено в табл. 1.

Таблиця 1
Характеристика груп обстежених жінок з РА залежно від віку
Показник Вік, роки F p
30–39
(n=14)
40–49
(n=45)
50–59
(n=37)
60–69
(n=26)
70–79
(n=12)
Зріст, см 165,5±7,1 163,8±5,3 160,5±7,2* 162,6±5,9 158,0±5,3* 3,1 0,007
Маса тіла, кг 66,7±8,6 69,9±13,7 67,9±17,2 68,0±11,2 67,8±13,1 0,3 0,935
Тривалість РА, роки 7,7±4,9 8,9±7,1 12,0±9,5 8,9±7,4 5,8±5,1 1,9 0,082
DAS28, бали 4,6±0,9 5,1±1,1 5,0±1,1 5,3±0,9* 5,1±0,7 2,8 0,005
HAQ, бали 1,4±0,6 1,6±0,8 1,5±0,7 1,5±0,9 1,9±0,6 0,5 0,893

Результати наведено у вигляді М±SD; *достовірні відмінності показників порівняно з жінками віком 30–39 років р<0,05.

За масою, тривалістю захворювання, показником порушення працездатності HAQ групи не відрізнялися. Зріст був достовірно меншим у пацієнток вікових груп 50–59 та 70–79 років, порівняно з групою 30–39 років, що, можливо, пов’язано з наявністю остеопорозу хребта та деформацій тіл хребців у цих вікових групах. Реєстрували вірогідно вищу, за показником DAS28, активність РА у групі віком 60–69 років.

З метою оцінки впливу ГК на показник TBS та МЩКТ пацієнтів розподілили на три групи: 1-шу групу становили 37 пацієнтів, які не приймали ГК; 2-гу групу — 47 пацієнток, яким призначали ГК тільки при загостренні на короткий, <6 міс, термін; 3-тю групу — 50 хворих, які системно отримували ГК у дозі ≥5 мг за преднізолоном >3 років. За віком, основними антропометричними параметрами, тривалістю захворювання, тривалістю постменопаузального періоду, рівнем активності захворювання за показником DAS28 та показником анкети HAQ групи не відрізнялися (табл. 2).

Таблиця 2
Показники активності захворювання, TBS та МЩКТ у жінок з РА залежно від застосування ГК
Показник 1-ша група
(n=37)
2-га група
(n=47)
3-тя група
(n=50)
F p
Вік, роки 53,8±13,0 50,9±10,6 53,1±14,7 1,51 0,224
Зріст, см 163,3±6,7 162,7±6,6 162,1±6,1 0,67 0,513
Маса тіла, кг 68,5±15,3 68,6±12,4 67,6±13,7 0,47 0,625
Тривалість ПМП, роки 8,7±9,8 5,7±6,4 8,6±10,1 2,13 0,122
Тривалість РА, роки 8,0±7,1 9,9±8,8 9,1±6,7 0,67 0,513
DAS28, бали 4,9±1,3 5,2±1,1 5,1±0,9 0,27 0,761
HAQ2, бали 1,4±0,8 1,6±0,9 1,6±0,6 0,42 0,657
TBS (LI–LIV) 1,250±0,135 1,274±0,138 1,147±0,168* 10,67 <0,0001
МЩКТ ПВХ (LI–LIV), г/cм2 1,066±0,191 1,089±0,211 1,034±0,216 0,98 0,379
МЩКТ ШСК, г/cм2 0,721±0,266 0,800±0,251 0,805±0,220 0,76 0,467
МЩКТ ПК, г/cм2 0,675±0,229 0,631±0,188 0,583±0,176* 3,7 0,05

Результати наведено у вигляді М±SD; *достовірні відмінності показників порівняно з жінками 1-ї та 2-ї груп р<0,05; ПМП — постменопаузальний період; ПВХ — поперековий відділ хребта; ШСК — шийка стегнової кістки; ПК — променева кістка.

Динаміку показників якості кісткової тканини оцінювали у пацієнтів 1-ї та 3-ї груп через 1 рік за умови сталості терапії, в тому числі дози ГК (для пацієнтів 3-ї групи) та за відсутності остеотропного лікування.

Статистичний аналіз проводили за допомогою методів описової статистики, критерію Стьюдента для незв’язаних перемінних та однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA. При аналізі використовували пакети програм «Statistica 6.0» Copyright© StatSoft, Inc. 1984–2001. Динаміку показника TBS(%) обчислювали за формулою:

8356 Мінеральна щільність та якість кісткової тканини у жінок із ревматоїдним артритом

де Δ — різниця абсолютних показників.

Вікові особливості стану кісткової тканини у хворих на РА

У результаті проведеного дослідження встановлено, що достовірне зниження показника TBS LІ–LIV у хворих на РА жінок починається з 50 років і становить 1,156±0,140 проти 1,318±0,155 у жінок вікової групи 30–39 років (t=3,5; p=0,001). З віком зниження цього параметру прогресує і у віці 60–69 років становить 1,153±0,137 (t=3,3; p=0,002, порівняно з групою 30–39 років), а в 70–79 років — 1,103±0,185 (t=2,9; p=0,007, порівняно з групою 30–39 років) (рис. 1).

При оцінці МЩКТ залежно від віку виявлено достовірне зниження зазначеного показника у віковій групі 50–59 років на рівні поперекового відділу хребта 0,994±0,245 г/cм2 проти 1,141±0,161 г/cм2 у групі 30–39 років (t=2,1; p=0,04), шийки стегнової кістки — 0,716±0,245 г/cм2 проти 0,889±0,231 г/cм2 (t=2,4; p=0,02), променевої кістки — 0,585±0,231 г/cм2 проти 0,722±0,141г/cм2 (t=2,1; p=0,04). Спостерігали подальше зниження показника МЩКТ різних ділянок скелета у вікових групах 60–69 та 70–79 років (рис. 2).

 Мінеральна щільність та якість кісткової тканини у жінок із ревматоїдним артритом

Рис. 1. Показники якості кісткової тканини (TBS LІ–LIV) у хворих на РА жінок залежно від віку; *достовірні відмінності показників порівняно з жінками віком 30–39 років, р<0,05

 Мінеральна щільність та якість кісткової тканини у жінок із ревматоїдним артритом

Рис. 2. Показники МЩКТ у жінок з РА залежно від віку. ПВХ — поперековий відділ хребта; ШСК — шийка стегнової кістки; ПК — променева кістка; *достовірні відмінності порівняно з групою віком 30–39 років, р<0,05

Вплив ГК на стан кісткової тканини у хворих на РА

При вивченні впливу ГК на якість кісткової тканини показано, що пацієнти 3-ї групи, які системно застосовували ГК, мали достовірно нижчі показники TBS LІ–LIV порівняно з пацієнтами 1-ї групи (ГК не застосовували) та 2-ї груп (ГК призначали лише при загостренні коротким курсом). Проте не встановлено достовірної різниці між групами у показниках МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта та стегнової кістки. МЩКТ на рівні кісток передпліччя була достовірно нижчою у пацієнтів 3-ї групи порівняно з жінками 1-ї та 2-ї груп (див. табл. 2).

При визначенні динаміки стану кісткової тканини встановлено, що через 1 рік показник TBS LІ–LIV у пацієнтів 1-ї групи становив 1,232±0,128, тобто знизився на 1,4% а у пацієнтів 3-ї групи — 1,08±0,114 (зниження показника на 5,8%) (рис. 3). Достовірних змін МЩКТ поперекового відділу хребта у 1-й та 3-й групі не встановлено (зниження показника на 2,8 та 2,7% відповідно). Такі результати свідчать про те, що саме показник TBS LІ–LIV, який характеризує якість кісткової тканини, більшою мірою відображає зміни структурно-функціонального стану кісткової тканини, які відбуваються під впливом ГК.

 Мінеральна щільність та якість кісткової тканини у жінок із ревматоїдним артритом
Рис. 3. Показники TBS (LІ–LIV) у хворих на РА жінок залежно від прийому ГК. 1-ша група — хворі на РА, які ГК не приймали; 3-тя група — хворі на РА, які системно приймають ГК; *достовірні відмінності показників між групами р<0,05

Висновки

У результаті проведеного дослідження встановлено, що з віком знижуються показники TBS LІ–LIV та МЩКТ різних відділів скелета у хворих на РА жінок. Вік однаковою мірою впливає як на якість кісткової тканини, так і на МЩКТ, і починаючи з 50 років ці показники достовірно знижуються.

Прийом ГК асоційований із порушенням якості кісткової тканини. Встановлено, що при системному застосуванні ГК достовірно знижується показник TBS LІ–LIV, в той час як достовірних змін показників МЩКТ поперекового відділу хребта та стегнової кістки нами не виявлено. Протягом 1 року спостереження показник TBS LІ–LIV у пацієнтів, які системно приймають ГК (3-тя група), знизився на 5,8%, в той час як у пацієнтів, які ГК не приймали (1-ша група), показник знизився на 1,4%. Отже, визначення TBS LІ–LIV постає методикою, за допомогою якої можна оцінити вплив ГК на кісткову тканину і динаміку втрати її в результаті лікування.

Обговорення

Проведене дослідження є першим в Україні й колишніх країнах СНД, яке присвячено оцінці TBS (LІ–LIV) у хворих на РА. Вивчено вікові зміни показника TBS LІ–LIV. Оцінено вплив ГК на показник TBS паралельно з показником МЩКТ у різних ділянок скелета й проаналізовано динаміку TBS LІ–LIV протягом 1 року спостереження.

Серед основних факторів ризику втрати кісткової тканини при РА виділяють вік та застосування ГК. Як показник TBS, так і показники МЩКТ поперекового відділу хребта, стегнової кістки та передпліччя достовірно знижуються з віком. Між віковими періодами 40–49 та 50–59 років спостерігається різке зменшення TBS LІ–LIV, що, можливо, пов’язано з дефіцитом естрогенів, який наростає у зв’язку з перименопаузальним періодом у цьому віці. Надалі з віком зменшення TBS LІ–LIV поступово прогресує.

Системне застосування ГК призводить до достовірного зниження показника TBS, а отже, згідно з даними літератури, і до підвищеного ризику виникнення вертебральних переломів. Отже, отримані нами результати свідчать про те, що для пацієнтів, які системно застосовують ГК, саме показник TBS LІ–LIV, що відображає мікроархітектоніку кістки і зниження якого зумовлює підвищення ризику деформацій тіл хребців та інших низькоенергетичних переломів, є визначальним для оцінки стану кісткової тканини та має моніторуватися при тривалому лікуванні ГК.

Результати проведеної нами роботи зіставні з даними світової літератури щодо клінічної цінності визначення показника TBS LІ–LIV у хворих на РА. При оцінці впливу ГК на стан кісткової тканини необхідно брати до уваги як показники МЩКТ різних відділів скелета, так і показник TBS.

Список використаної літератури

1. Поворознюк В.В., Нейко Є.М., Головач І.Ю. (2000) Глюкортикоїд-індукований остеопороз. ТМК, Київ, 206 c.
2. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. (2011) Качество трабекулярной костной ткани у женщин различного возраста. Боль. Суставы. Позвоночник, 3: 29–31.
3. Поворознюк В.В., Дзерович Н.И. (2012) Качество трабекулярной костной ткани у женщин в зависимости от длительности постменопаузального периода. Боль. Суставы. Позвоночник, 2: 11–15.
4. Карасевська Т.А. (2010) Структурно-функціональний стан кісткової тканини в жінок різного віку, хворих на ревматоїдний артрит. Автореф. дис. … канд. мед. наук. Київ, 16 с.
5. Bousson V., Bergot C., Sutter B. et al. (2012) Trabecular bone score (TBS): available knowledge, clinical relevance, and future prospects. Osteoporos Int., 23(5): 1489–1501.
6. Boutroy S., Hans D., Sornay-Rendu E. et al. (2013) Trabecular bone score improves fracture risk prediction in non-osteoporotic women: the OFELY study. Osteoporos Int., 24(1): 77–85.
7. Urban S., Briot K., Kolta S. et аl. (2012) Identification of rheumatoid arthritis patients with vertebral fractures using bone mineral density and trabecular bone score. J. Clin. Densitom., 15(3): 260–266.
8. Chappard D., Legrand E., Basle M.F. et al. (1996) Altered trabecular architecture induced by corticosteroids: a bone histomorphometric study. J. Bone Miner. Res., 11: 676–685.
9. Hans D., Goertzen A.L., Krieg M.A. et al. (2011) Bone microarchitecture assessed by TBS predicts osteoporotic fractures independent of bone density: the Manitoba study. J. Bone Miner. Res., 26: 2762–2769.
10. Haugeberg G., Uhlig T., Falch J.A. et al. (2000) Bone mineral density and frequency of osteoporosis in female patients with rheumatoid arthritis: results from 394 patients in the Oslo County Rheumatoid Arthritis register. Arthritis Rheum.. 43: 522–530.
11. Koumakis E., Avouac J., Toth E. et al. (2012) Bone mineral density and microarchitecture assessment by trabecular bone score at the spine in patients with rheumatoid arthritis and systemic sclerosis (http://www.medimaps.fr/upload/ECCEO_2012TBS_SSCPR.pdf).
12. Krieg M.A., Aubry-Rozier B., Hans D. et al. (2013) Effects of anti-resorptive agents on trabecular bone score (TBS) in older women. Osteoporosis International March., 24(3): 1073–1078.
13. El Maghraoui A., Rezqi A., Mounach A. et al. (2010) Prevalence and risk factors of vertebral fractures in women with rheumatoid arthritis using vertebral fracture assessment. Rheumatology, 49: 1303–1310.
14. Orstavik R.E., Haugeberg G., Mowinckel А. et al. (2004) Vertebral deformities in rheumatoid arthritis: a comparison with populationbased controls. Arch. Intern. Med., 164: 420–425.
15. Rabier B., Heraud A., Grand-Lenoir C. et al. (2010) A multicentre, retrospective case-control study assessing the role of trabecular bone score (TBS) in menopausal Caucasian women with low areal bone mineral density (BMDa): analysing the odds of vertebral fracture. Bone, 46: 176–181.
16. Roux C. (2011) Osteoporosis in inflammatory joint diseases. Osteoporos Int., 22: 421–433.
17. Sinigaglia L., Nervetti A., Mela Q. et al. (2000) A multicenter cross sectional study on bone mineral density in rheumatoid arthritis. Italian Study Group on Bone Mass in Rheumatoid Arthritis. J. Rheumatol., 27: 2582–2589.
18. Tatsuno I., Sugiyama T., Suzuki S. et al. (2009) Age Dependence of Early Symptomatic Vertebral Fracture with High-Dose Glucocorticoid Treatment for Collagen Vascular Diseases. J. Clin. Endocrinol. Metab., 94(5): 1671–1677.
19. Weinstein R.S. (2007) Is long-term glucocorticoid therapy associated with a high prevalence of asymptomatic vertebral fractures? Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab., 3(2): 86–87.

МИНЕРАЛЬНАЯ ПЛОТНОСТЬ И КАЧЕСТВО КОСТНОЙ ТКАНИ У ЖЕНЩИН С РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ

В.В. Поворознюк, Д. Ханс, Т.А. Карасевська, Н.И. Дзерович

Резюме. Статья посвящена изучению показателя качества трабекулярной костной ткани (TBS) у больных ревматоидным артритом (РА). Обследовано 134 больных РА женщины, в возрасте от 31 года до 78 лет (средний возраст — 52,4±12,7 года; рост — 162,6±6,4 см; масса тела — 68,5±13,8 кг, средняя продолжительность заболевания — 9,1±7,6 года). При изучении влияния возраста на структурно-функциональное состояние костной ткани обследованных распределили на пять групп по десятилетиям. С целью оценки влияния глюкокортикоидов (ГК) на показатель TBS и минеральную плотность костной ткани (МПКТ) пациентов распределили на три группы: 1-ю группу составили 37 пациентов, не принимавших ГК, 2-ю группу — 47 пациенток, которым назначали ГК только при обострении на короткий,3 лет. МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника, проксимального отдела бедренной и лучевой костей определяли с помощью двухэнергетической рентгеновской денситометрии («Prodigy, GE Lunar», Мадисон, США). Показатель качества трабекулярной костной ткани поясничного отдела позвоночника оценивали с помощью методики TBS iNsight («Med-Imaps», Pessac, Франция). Установлено, что начиная с 50 лет достоверно снижаются показатели TBS LІ–LIV (1,156±0,140 против 1,318±0,155 у женщин возрастной группы 30–39 лет; t=3,5; p=0,001) и МПКТ различных отделов скелета у женщин, страдающих РА. Применение ГК ассоциировано с нарушением качества костной ткани. Выявлено, что при системном применении ГК (в 3-й группе по сравнению с 1-й группой) достоверно ниже показатель TBS LІ–LIV (1,147±0,168 против 1,250±0,135; t=–3,07; p=0,003), в то время как достоверных изменений показателей МПКТ поясничного отдела позвоночника и бедренной кости не установлено. В течение 1 года наблюдения показатель TBS LІ–LIV в 1-й группе снизился на 1,4%, в 3-й группе на 5,8%. Следовательно, определение TBS LІ–LIV является методикой, позволяющей оценить влияние ГК на костную ткань и динамику потери ее в результате лечения.

Ключевые слова: качество костной ткани (TBS LІ–LIV), ревматоидный артрит, глюкокортикоиды, минеральная плотность костной ткани, остеопороз.

BONE MINERAL DENSITY AND TRABECULAR BONE SCORE IN WOMEN WITH RHEUMATOID ARTHRITIS

V.V. Povoroznyuk, D. Hans, T. Karasevska, N. Dzerovych

Summary. The article is a study of trabecular bone score in women with rheumatoid arthritis. 134 women with RA were examined (age — 52.4±12.7 years; height — 162.6±6.4 cm, weight — 68.5±13.8 kg, duration of disease — 9.1±7.6 years). To study the effect of age on the structural and functional state of bone tissue, the examined patients with RA were divided into five groups as for decades they belonged to. While assessing the effect of glucocorticoids (GCs) on trabecular bone score (TBS) and bone mineral density (BMD) the women fell into three groups: first group, G1 — 37 patients who did not use GCs; second, G2 — 47 patients who took GCs only at the exacerbated stage for less than 6 months; third one, G3 — 50 patients who used GCs in a dose of more than 5 mg of prednisolone for more than 3 years. BMD of PA lumbar spine, proximal femur and forearm were measured using the DXA method («Prodigy, GEHC Lunar», Madison, WI, USA). PA spine TBS was assessed by means of TBS iNsight software package installed on the DXA machine («Med-Imaps», Pessac, France). We have observed a significant decrease of TBS in the 50 year-old women with RA as compared to the women aged 30–39 years (1.156±0.140 vs 1.318±0.155; t=3.5; p=0.001). The same was true of BMD of other skeletal parts. GCs were associated with deteriorating bone quality. We have found the TBS of LІ–LIV to be significantly lower in the patients who are systemic GC users (G3 compared to G1: 1.147±0.168 vs 1,250±0.135; t=-3.07; p=0.003), along with significant variations of the lumbar spine and femur BMD. The spine TBS of LІ–LIV decreased by 1.4% after one year in G1 and by 5.8% in G3. Thus, the TBS of LІ–LIV determines the bone state and must be monitored to assess the GC effect on bone tissue and dynamics of bone loss subsequent to GC treatment.

Key words: trabecular bone score (TBS), rheumatoid arthritis, glucocorticoids, bone mineral density, osteoporosis

Адреса для листування:
Поворознюк Владислав Володимирович
04114, Київ, вул. Вишгородська, 67
ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова
НАМН України»
E-mail: ig@geront.kiev.ua

Комментариев нет » Добавить свой
Оставить комментарий

ERROR: si-captcha.php plugin says GD image support not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why GD image support is not enabled for PHP.

ERROR: si-captcha.php plugin says imagepng function not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why imagepng function is not enabled for PHP.