Номер №75 (1) 2019

Вивчення впливу хондроїтин сульфату-4,6 на щільність кісткової тканини та його ефективності у хворих на остеоартроз колінних суглобів

Шуба Н.М., Тарасенко Т.М.

Резюме. З метою вивчення впливу хондроїтин сульфату-4,6 на мінеральну щільність кісткової тканини у хворих на остеоартроз колінних суглобів досліджено 120 пацієнтів віком від 37 до 78 років (108 жінок, 12 чоловіків), у яких діагностовано гонартроз ІІ–ІІІ рентгенологічної стадії за Kellgren — Lawrence. Учасників дослідження залежно від проведеної терапії розподілили на дві групи. Пацієнти основної групи приймали хондроїтин сульфат-4,6 по 500 мг 2 рази на добу протягом 6 міс та нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) (німесулід або диклофенак) за потребою. Пацієнти контрольної групи приймали лише вищезазначені НПЗП. Через півроку від початку дослідження при ультразвуковій денситометрії виявлено негативну динаміку Т- та Z-індексів у стандартних відхиленнях лише в контрольній групі хворих, але через 1 рік негативну динаміку відзначали вже в обох групах, причому достовірно меншу в основній групі. Таким чином, виявлено позитивний вплив хондроїтин сульфату-4,6 на мінеральну щільність кісткової тканини. Відзначено високу клінічну ефективність і виражений ефект післядії хондроїтин сульфату-4,6 у пацієнтів із гонартрозом ІІ–ІІІ рентгенологічної стадії за Kellgren — Lawrence.

ВСТУП

Остеоартроз (ОА) — найпоширеніше захворювання суглобів, що характеризується ураженням усіх анатомічних структур суглоба, включаючи хрящ та субхондральну кістку.

Багато років вважалося, що ОА є наслідком вікового зношування хряща. Проте патогенез ОА набагато складніший, в основі його лежать дегенеративні процеси у хрящовій тканині, розвиток запалення в синовіальній оболонці та патологічні процеси в субхондральній кістці. Питання локалізації найбільш раннього ураження при ОА залишається не з’ясованим, хоча багато дослідників вважають, що зміни в субхондральній кістці вторинні щодо дегенерації хряща (Arendt-Nielsen L., Hoeck H.C., 2011).

На сьогодні ключовим молекулярним механізмом пошкодження субхондральної кістки при ОА є зниження співвідношення OPG (остеопротегерин)/RANKL (ліганд рецепторів активаторів нуклеарного фактора-κβ) (Tat S.K. et al., 2008; Richette P., Funk-Brentano T., 2010; Funck-Brentano T. et al., 2012). Недавні дослідження показали, що хондроїтин сульфат збільшує експресію OPG в остеобластах субхондральної кістки людини, що викликає підвищення співвідношення OPG/RANKL і приводить до зниження кісткової резорбції (Iovu M. et al., 2008; Souich P., 2009).

Мета дослідження — вивчити вплив хондроїтин сульфату-4,6 на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на гонартроз.

Об’єкт і методи дослідження

На базі Дніпропетровської обласної консультативної поліклініки пройшли обстеження 120 хворих на гонартроз віком від 37 до 78 років (108 жінок, 12 чоловіків), у яких діагностовано ІІ–ІІІ рентгенологічну стадію за Kellgren — Lawrence. Пацієнтів залежно від проведеної терапії було розподілено на дві групи по 60 осіб. Групи були ідентичними за віком і статтю, клінічними проявами захворювання (табл. 1). Пацієнти основної групи (ОГ) приймали хондроїтин сульфат-4,6 пташиного походження (Структум® «Pierre Fabre Medicament») по 500 мг 2 рази на добу протягом 6 міс та нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) за потребою (німесулід у гранульованій формі 100 мг 2 рази на добу до 15 днів (Німесил® «Berlin-Chemie AG (Menarini Group)»), або диклофенак 150 мг/добу до 15 днів (Диклоберл «Berlin-Chemie AG (Menarini Group)»). Пацієнти контрольної групи (КГ) приймали тільки вищезазначені НПЗП. При вираженому больовому синдромі проведений курс терапії НПЗП повторювали з інтервалом не менше 2 тиж.

Усім пацієнтам до та через 1, 3, 6 і 12 міс від початку лікування проведено комплексне обстеження. Функціональний стан хворих на ОА колінних суглобів оцінювали за анкетою Western Ontario and McMaster University Osteoarthritis index (WOMAC). Больовий синдром оцінювали також за методикою M.G. Lequesne (Лекена). Лабораторне дослідження включало загальний аналіз крові, сечі, С-реактивний протеїн (СРП), сечову кислоту, трансамінази (АсАТ, АлАТ), креатинін. Рентгенологічне дослідження колінних суглобів виконано у стандартних проекціях до та через 12 міс від початку лікування.

Таблиця 1
Клініко-морфологічна характеристика обстежених хворих
Показник ОГ КГ
Жінки, n (%) 55 (91,6) 53 (88,4)
Чоловіки, n (%) 5 (8,4) 7 (11,6)
Середній вік, років 56,18±9,48 54,38±9,49
ІМТ, ум. од. 31,48±5,19 29,65±5,09
Тривалість захворювання, років 7,43±6,01 5,88±3,96
Сумарний показник індексу WOMAC, мм 935,80±197,31 952,22±187,15
Індекс Лекена, балів 14,40±2,47 14,52±2,38
Рентгенологічна стадія ІІ, n (%) 28 (46,7) 37 (61,7)
Рентгенологічна стадія ІІІ, n (%) 32 (53,3) 23 (38,3)
МЩКТ, Т-індекс, SD –1,30±1,31 –1,15±1,09

Оцінку МЩКТ проводили за допомогою ультра­звукової денситометрії п’яткової кістки (ультразвуковий денситометр Achilles, «LUNAR») на початку дослідження та через 6 і 12 міс. Діагностику остеопорозу проводили згідно з прийнятими стандартними критеріями діагностики (Коваленко В.М. та спів­авт., 2009; Kanis J.A. et al., 2008): зниження МЩКТ у ме­жах >2,5 стандартних відхилень (SD) від референтного значення, отриманого в результаті вимірювання МЩКТ в осіб віком не старше 30 років — Т-індекс. Для динамічного аналізу, крім Т-критерію, використовували Z-показник (порівняння показників обстежуваного пацієнта із середніми показниками МЩКТ у здорових осіб тієї ж вікової групи).

Статистичний аналіз проводили з визначенням параметричних (критерій Стьюдента) і непараметричних (кореляційний аналіз Спірмена) критеріїв, використовуючи пакети програм «Statistika 6,0».

Результати та їх обговорення

На початку дослідження групи хворих були ідентичними за основними показниками, включаючи МЩКТ. Через півроку від початку дослідження при ультразвуковій денситометрії виявлено достовірно (p=0,0004) негативну динаміку Т-індексу в стандартних відхиленнях у КГ (–0,03±0,06) порівняно з динамікою Т-індексу за 6 міс в ОГ (0,00±0,04) (табл. 2). Показник Z-індексу в динаміці за перші 6 міс в ОГ (0,00±0,04) не змінився, у той час як Z-індекс в КГ виявився достовірно нижчим (p=0,0017). Це свідчить про те, що втрати кісткової маси в ОГ за 6 міс дослідження майже не спостерігалося, в той час як у КГ відмічали зниження МЩКТ.

Через 1 рік від початку спостереження в обох групах відзначено негативну динаміку показників МЩКТ. Виявлено більш виражене зниження Т-критерію (р=0,0001) через 12 міс дослідження в КГ (–0,08±0,08), ніж в ОГ (–0,03±0,05). Негативна динаміка Z-критерію за 12 міс була також достовірно більшою (р=0,0001) в КГ (–0,07±0,07), ніж в ОГ (–0,02±0,06). Це свідчить про зниження МЩКТ в обох групах спостереження, але в групі, де застосовували хондроїтин сульфат-4,6, це зниження було повільнішим. Така динаміка показників ультразвукової денситометрії свідчить про наявність позитивного впливу хондроїтин сульфату-4,6 на метаболізм кісткової тканини.

Таблиця 2
Показники МЩКТ за даними ультразвукової денситометрії на фоні лікування
Показник ОГ КГ p
Т-індекс, SD
На початку спостереження –1,30±1,31 –1,15±1,09 0,5166
Через 6 міс –1,30±1,31 –1,19±1,09 0,6132
Через 12 міс –1,33±1,32 –1,23±1,11 0,6809
0–6 міс 0,00±0,04* –0,03±0,06 0,0004
0–12 міс –0,03±0,05* –0,08±0,08 0,0001
Z-індекс, SD
На початку спостереження 0,19±1,11 0,23±0,95 0,8152
Через 6 міс 0,19±1,11 0,21±0,96 0,9189
Через 12 міс 0,18±1,09 0,17±0,96 0,9432
0–6 міс 0,00±0,04* –0,02±0,05 0,0017
0–12 міс –0,02±0,06* –0,07±0,07 0,0001

Протягом дослідження виявлено значний клінічний ефект хондроїтин сульфату-4,6 у хворих на гон­артроз, що проявилося покращенням таких клінічних показників, як індекс Лекена та WOMAC. Через 6 міс лікування було досягнуто достовірного зниження сумарного функціонального індексу Лекена (11,32±2,24) у хворих ОГ, які приймали хондроїтин сульфат-4,6 (p<0,0001), порівняно з показником КГ (13,12±2,23) (табл. 3). Достовірне зниження індексу Лекена в ОГ також спостерігалося через 12 міс від початку дослідження (p=0,0006), що свідчить про наявність тривалого ефекту післядії при прийомі хондроїтин сульфату-4,6.

Таблиця 3
Динаміка індексу Лекена у хворих на ОА на фоні лікування
Період
Індекс Лекена, балів
ОГ КГ
До лікування 14,40±2,47 14,52±2,38
Через 6 міс 11,32±2,24* 13,12±2,23
Через 12 міс 12,82±2,54** 14,42±2,46

У табл. 3 і 4: *p<0,0001 порівняно з показниками КГ; **p<0,001 порівняно з показниками КГ

Таблиця 4
Динаміка показників анкети WOMAC на фоні лікування
Показник Розділ А(біль у спокої і при рухах) Розділ Б (обмеження рухливості) Розділ В (обмеження у виконанні щоденної діяльності) Сумарний показник анкети WOMAC
ОГ
До лікування 214,77±31,26 89,42±27,27 631,62±151,40 935,80±197,31
Через 6 міс 145,03±27,86* 64,15±23,24 462,98±132,55** 671,35±173,69*
Через 12 міс 180,32±31,48* 76,03±25,58 543,55±142,35** 800,77±187,36**
КГ
До лікування 215,77±29,90 88,02±25,97 648,43±141,82 952,22±187,15
Через 6 міс 177,95±27,25 73,60±22,52 550,03±127,60 801,58±168,74
Через 12 міс 208,73±32,52 85,52±29,55 636,48±151,49 931,07±203,07

Також спостерігалося зниження вираженості болю у спокої та при рухах, обмеження в щоденній діяльності за анкетою WOMAC через 6 міс від початку лікування в обох групах, але в ОГ достовірно більш значуще (табл. 4). Сумарний показник анкети WOMAC через 6 міс від початку дослідження в ОГ (671,35±173,69) був значно нижчим (p<0,0001), ніж у КГ (801,58±168,74). Цей показник через 12 міс в ОГ (800,77±187,36) був також достовірно нижчим (p=0,0004), ніж у КГ (931,07±203,07). Вищенаведена динаміка показників анкети WOMAC свідчить про значний стійкий клінічний ефект хондроїтин сульфату-4,6.

Стандартні лабораторні показники, крім СРП, не мали значимої динаміки у двох досліджуваних групах і перебували у межах вікової норми. Через 6 міс від початку лікування СРП в ОГ (4,19±1,22) був достовірно нижчим (p<0,0001), ніж у КГ (5,34±1,67). Через 1 рік цей показник в ОГ також був достовірно нижчим (p=0,0015), що свідчить про виражений стійкий протизапальний ефект хондроїтин сульфату-4,6.

Висновки1

1. Виявлено вплив хондроїтин сульфату-4,6 на динаміку показників МЩКТ. Протягом дослідження, через 6 і 12 міс встановлено достовірно менше зниження Т- та Z-індексів у стандартних відхиленнях в ОГ порівняно з КГ, що свідчить про наявність позитивного впливу хондроїтин сульфату-4,6 на МЩКТ.

2. Протягом дослідження виявлено значний клінічний ефект хондроїтин сульфату-4,6 у пацієнтів із гонартрозом ІІ–ІІІ рентгенологічної стадії за Kellgren — Lawrence, що підтверджено клінічними показниками, зокрема індексу Lequesne та WOMAC.

3. Рівень СРП у хворих ОГ, які приймали хондроїтин сульфат-4,6, у динаміці лікування через 6, 12 міс достовірно знижувався порівняно з КГ.

4. Монотерапія гонартрозу із застосуванням НПЗП (німесулід та диклофенак) має симптомо-­модифікуючу дію, усуває клінічні прояви захворювання лише за фактом їх застосування, але не має клінічного ефекту післядії та не впливає на динаміку маркерів запалення.

Список використаної літератури

ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ХОНДРОИТИН СУЛЬФАТА-4,6 НА МИНЕРАЛЬНУЮ ПЛОТНОСТЬ КОСТНОЙ ТКАНИ И ЕГО ЭФфЕКТИВНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С ОСТЕОАРТРОЗОМ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ

Н.М. Шуба, Т.Н. Тарасенко

Резюме. С целью изучения влияния хондроитин сульфата-4,6 на минеральную плотность костной ткани у больных остеоартрозом коленных суставов, обследовано 120 пациентов в возрасте от 37 до 78 лет (108 женщин, 12 мужчин), у которых диагностирован гонартроз II–III рентгенологической стадии по Kellgren — Lawrence. Участники исследования в зависимости от проводимой терапии были распределены на две группы. Пациенты основной группы принимали хондроитин сульфат-4,6 по 500 мг 2 раза в сутки в течение 6 мес и нестероидный противовоспалительный препарат (НПВП) (нимесулид или диклофенак) по необходимости. Пациенты контрольной группы принимали только вышеуказанные НПВП. Через полгода после начала исследования при ультра­звуковой денситометрии выявлена отрицательная динамика Т- и Z-индекса в стандартных отклонениях только в контрольной группе больных, но через 1 год отрицательную динамику отмечали уже в обеих группах, причем достоверно меньшую в основной группе. Таким образом, выявлено положительное влияние хондроитин сульфата-4,6 на минеральную плотность костной ткани. Отмечена высокая клиническая эффективность и выраженный эффект последействия хондроитин сульфата-4,6 у пациентов с гонартрозом II–III рентгенологической стадии по Kellgren — Lawrence.

Ключевые слова: остеоартроз коленных суставов, минеральная плотность костной ткани, хондроитин сульфат, WOMAC.

STUDY INFLUENCE OF CHONDROITIN SULFATE-4,6 ON BONE DENSITY AND ITS EFFICASY IN PATIENTS WITH OSTEOARTHRITIS OF THE KNEE JOINT

N.M. Shuba, T.N. Tarasenko

Summary. In order to study the effect of chondroitin sulfate-4,6 on bone mineral density in patients with osteoarthritis of the knee were studied 120 patients with knee osteoarthritis aged 37 to 78 years (108 women, 12 men) who are diagnosed II–III stage for X-ray Kellgren — Lawrence. Patients depending on the therapy were divided into 2 groups. Patients of the main group received chondroitin sulfate-4,6 to 500 mg 2 times a day for 6 months and NSAIDs (nimesulide or diclofenac) as needed. Patients of the control group received only the above NSAIDs. Six months from baseline ultrasound densitometry was found negative dynamics of T-index and Z-index in standard deviations only in the control group of patients, but after a year has been marked by negative dynamics in both groups, and significantly lower the in the study group. So found a positive effect of chondroitin sulfate-4,6 on bone mineral density. The high clinical efficacy and pronounced aftereffect of chondroitin sulfate-4,6 in patients with gonarthrosis II–III stage for radiological Kellgren — Lawrence.

Key words: osteoarthritis of the knee, bone mineral density, chondroitin sulfate, WOMAC.

Адреса для листування:
Шуба Неоніла Михайлівна
04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
Національна медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

___________________________
1Відсутність конфлікту інтересів. Наведені дослідження не фінансувалися компаніями-виробниками.

Комментариев нет » Добавить свой
Оставить комментарий

ERROR: si-captcha.php plugin says GD image support not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why GD image support is not enabled for PHP.

ERROR: si-captcha.php plugin says imagepng function not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why imagepng function is not enabled for PHP.