Номер №76 (2) 2019

САРКОПЕНІЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ

Поворознюк В.В.1, Дзерович Н.І.1, Іваник О.С.1, Карасевська Т.А.2

Резюме. Враховуючи суттєве постаріння населення у світі, на сьогодні значну увагу науковці приділяють вивченню геріатричних станів, серед яких вагому частку займає саркопенія. У 2016 р. саркопенія внесена до Міжнародної класифікації хвороб. Виділяють первинну та вторинну форми стану. У цій статті представлені дані літератури та результати власних досліджень щодо саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом. Мета проведеного дослідження — оцінити показники мінеральної щільності кісткової тканини, знежиреної маси та частоту пресаркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 461 жінку віком 40–87 (в середньому — 57,17±0,71) року: 71 пацієнтку з ревматоїдним артритом та 390 жінок контроль­ної групи. Проводили клінічне й лабораторне обстеження (визначення швидкості осідання еритроцитів та С-реактивного білка в сироватці крові). Вираженість больового синдрому визначали за допомогою візуально-аналогової шкали болю, якість життя — за допомогою анкети HAQ. Показники знежиреної маси, мінеральної щільності кісткової тканини визначали за допомогою рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Пресаркопенію (І стадію саркопенії) визначали при індексі апендикулярної знежиреної маси <5,72 кг/м2 поверхні тіла (Поворознюк В.В., Дзерович Н.І., 2016) [11]. Статистичний аналіз проводили з використанням програми «Statistica 6.0». Результати дослідження. У пацієнток з ревматоїдним артритом виявлені вірогідно нижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини на рівні шийки стегнової кістки (р=0,002), знежиреної маси всього тіла (р=0,01) та апендикулярної знежиреної маси (р<0,01). Частота пресаркопенії у жінок з ревматоїдним артритом становила 49%, в осіб контрольної групи — 18%. Вис­новки. При ревматоїдному артриті у пацієнтів виявлено не тільки ураження кісткової тканини, а й скелетно-м’язової тканини, що призводить до значного погіршення функціональних можливостей та якості життя пацієнтів. Враховуючи вагоме медико-соціальне значення проблеми, вчені вважають необхідними подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку, розроблення методів профілактики та лікування саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом.

Вступ

Вперше термін «саркопенія» (з грецької мови «sarx» — тіло, плоть + «penia» — зниження) запропоновано для використання в 1989 р. I. Rozenberg для опису втрати маси скелетних м’язів з віком. За даними Американського центру контролю захворюваності (Centers for Disease Control and Prevention) саркопенія визнана одним із п’яти основ­них факторів ризику захворюваності та смертності в осіб віком старше 65 років [1–3]. При наявності саркопенії відзначають підвищення ризику падінь, погіршення якості життя, порушення рухової активності, зниження тривалості життя та зростання летальності пацієнтів [3–8]. Згідно з консенсусом Робочої групи з вивчення саркопенії (European Working Group on Sarcopenia in Older People — EWGSOP), саркопенія — стан, який характеризується прогресивною генералізованою втратою маси та сили скелетних м’язів і супроводжується ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухової активності, зниження якості життя, та може призводити до смерті. У жовтні 2016 р. саркопенія внесена до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду, код захворювання — М62.84 [9, 10]. Поширеність саркопенії значно варіює (5–70%) залежно від віку, статі та етнічної приналежності. У дослідженні NHAMES частота саркопенії в населення Нью-Мексико становила серед чоловіків 15%, серед жінок — 24%. У осіб віком >80 років цей показник становив >50%. У жителів Великобританії європеоїдної раси саркопенію діагностували у 53% випадків у чоловіків, у 31% — у жінок. Нижчу частоту саркопенії спостерігали у данських жінок віком >70 років — 12%, а також 26% чоловіків, 19% у жінок віком >80 років, які мешкають у Тайвані. Серед американців віком >80 років 50% чоловіків і 72% жінок хворіють на саркопенію, а саркопенію II ступеня діагностували у 7 і 11% відповідно. Встановлено, що саркопенія частіше діагностується в латиноамериканського населення [3, 11]. За результатами інших досліджень, проведених протягом останніх років, поширеність саркопенії представлена в табл. 1.

Таблиця 1
Поширеність саркопенїі згідно з критеріями EWGSOP, 2010
Дослідження Вік пацієнтів, років Жінки, n Частота саркопенії в жінок, n (%) Чоловіки, n Частота саркопенії в чоловіків, n (%)
R.M. Doods та співавт., 2016 р. [12] >85 437 90 (20,6) 282 59 (20,9)
J.C. Brown та співавт., 2016 р. [13] ≥60 2500 756 (30,2) 1925 862 (44,8)
J.H. Kim та співавт., 2014 р. [14] ≥65 272 24 (8,8) 284 25 (8,8)
H.P. Patel та співавт., 2014 р. [15] 68–76 н/в н/в 88 18 (20,4)
M. Yamada та співавт., 2013 р. [16] 65–89 1314 н/в (22,1) 568 н/в (21,8)
D. Legrand та співавт., 2013 р. [17] ≥80 185 23 (12,4) 103 13 (12,6)
F. Landi та співавт., 2012 р. [18] ≥70 91 19 (21,0) 31 21 (68,0)

н/в — не визначалося. За результатами досліджень, проведених під егідою Української асоціації остеопорозу, частота пресаркопенії (І стадії саркопенії) у пацієнтів Українського науково-медичного центру проблем остео­порозу віком ≥65 років підвищується з віком та становить 7%, при виключенні жінок з ожирінням — 10% (табл. 2). Частота пресаркопенії у віковій групі 85–89 років достовірно вища (р<0,005) порівняно з такою в інших групах [11]. У пацієнтів чоловічої статі віком ≥65 років встановлено також, що частота пресаркопенії підвищувалась з віком та досягала 50% (див. табл. 2).

Таблиця 2
Частота пресаркопенії в пацієнтів Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу віком ≥65 років залежно від віку і статі, %
Вікова група, років Уся група, n Частота пресаркопенії
n %
Жінки
65–69 943 72 7,6
70–74 877 54 6,1
75–79 384 24 6,3
80–84 204 14 6,9
85–89 48 5 10,4
Усього 2456 169 6,8
Чоловіки
65–69 155 23 14,8
70–74 182 39 21,4
75–79 106 30 28,3
80–84 63 26 41,3
85–89 23 10 43,5
90–96 10 5 50,0
Усього 539 133 24,7

У практично здорових жінок України відзначали зростання частоти саркопенії з віком від 5,1% у віковій групі 50–59 років до 30,8% — у жінок вікової групи 80–89 років. У середньому в жінок віком >65 років показник становив 21,3% (табл. 3).

Таблиця 3
Частота саркопенії у практично здорових жінок України старшого віку
Вікова група, років Частота саркопенії, %
50–59 4,1
60–69 3,7
70–79 18,4
80–89 30,8
У середньому >65 21,30

Виділяють первинну та вторинну форму саркопенії [10]. Первинна форма розвивається з віком при відсутності впливу різних вторинних факторів на скелетну м’язову тканину. Вторинна форма саркопенії є наслідком впливу одного чи декількох факторів/захворювань, які впливають на стан м’язової тканини (саркопенія, асоційована із супутньою патологією, зі зниженою фізичною активністю, з харчуванням тощо) (рис. 1).

Рис. 1.
 САРКОПЕНІЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ
Причини вторинної саркопенії

Саркопенія у пацієнтів із ревматоїдним артритом

Результати метааналізу, опублікованого у 2018 р., свідчать, що поширеність саркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом варіює від 15 до 32% [19]. За даними A. Tournadre та співавторів (2017), частота пресаркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом становила 28,6%, що вірогідно відрізнялося від показника в контрольній групі — 4,8% [20]. J.T. Giles та співавтори (2008) виявили, що у жінок з ревматоїдним артритом і масою тіла в ме­жах вікової норми (індекс маси тіла (ІМТ) <25 кг/м2) втрата знежиреної маси тіла є більшою у 3 рази (відносний ризик (OR) 3,41, довірчий інтервал (CI) 1,51–7,69; р<0,05) порівняно з показниками у жінок контрольної групи [21]. За даними дослідників S.C. Doğan та співавторів (2015), індекс апендикулярної знежиреної маси (ІАЗМ) у жінок з ревматоїдним артритом був вірогідно нижчим порівняно з контролем (5,83±0,81 проти 7,30±1,64 кг/м2; р<0,05). Зв’язку між саркопенією та активністю захворювання (DAS28) у цьому дослідженні не встановлено (р=0,53), рівень С-реактивного білка (СРБ) був вірогідно вищим у пацієнтів із саркопенією (р=0,02) порівняно з особами без неї [22]. G.D. Carvalho та співавтори (2019) також виявили вірогідно нижчий ІАЗМ у пацієнтів з ревматоїдним артритом та рівнем СРБ >10 мг/л порівняно з пацієнтами з тією самою патологією та рівнем СРБ 5–10 та <5 мг/л [23]. В іншому дослідженні втрата знежиреної маси у групі жінок з ревматоїдним артритом (середній вік — 47,7 року) становила 43,3 та 10% у практично здорових осіб. Також виявлено, що у жінок з ревматоїдним артритом та зниженою знежиреною масою майже вдвічі підвищений рівень СРБ порівняно з показниками у хворих на ревматоїдний артрит та нормальними показниками знежиреної маси (61,5 проти 38,5%) [24]. Серед прозапальних цитокінів, які відіграють важливу роль у патогенезі саркопенії при ревматоїдному артриті, також відводять фактору некрозу пухлини-α та інтерлейкіну-1β [20, 25–27]. Зазначимо, що при розвитку первинної саркопенії спостерігається поступове підвищення інших прозапальних цитокінів, насамперед інтерлейкіну-1 та -6 [11]. У дослідженні A. Ngeuleu та співавторів (2017) частота саркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом становила 39,8%. При проведенні простого регресійного аналізу виявлено зв’язок саркопенії з ІМТ, активністю захворювання (DAS28 ESR), наявністю ерозій кісток, окружністю талії та якістю життя. При проведенні множинного регресійного аналізу встановлено позитивний зв’язок між саркопенією та підвищенням кардіометаболічного ризику (p=0,025; OR 0,176; CI 0,038–0,980), ІМТ в межах норми (p=0,004; OR 12,3; CI 2,27–67,6), підвищеним ІМТ (p=0,004; OR 12,3; CI 2,27–67,6) та наявністю ерозій кісток (p=0,012; OR 0,057; CI 0,006–0,532). Не виявлено вірогідної статистичної відмінності щодо тривалості захворювання та застосування глюкокортикоїдів у пацієнтів з ревматоїдним артритом залежно від наявності саркопенії [28]. За даними M. Torii та співавторів (2018), поширеність саркопенії в жінок з ревматоїдним артритом становила 37,1% (саркопенія — 22,4%, тяжка саркопенія — 14,7%), при цьому частота пресаркопенії становила 49,0%. Частота падінь, переломів та зниженої мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) була вищою у пацієнтів із саркопенією порівняно з особами без неї. Незалежними факторами розвитку саркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом виявили вік, тривалість захворювання, стадію Штейнброкера, особливості харчування та застосування базисної терапії [29]. M. Sharma та співавтори (2018) також виявили вірогідно нижчі показники МЩКТ на всіх досліджуваних ділянках скелета у пацієнтів з ревматоїдним артритом порівняно з показниками контрольної групи, а також вірогідну позитивну кореляцію між МЩКТ та знежиреною масою [30]. За даними C. Popescu та співавторів (2015), вагомими факторами генералізованої втрати кісткової тканини у жінок з ревматоїдним артритом визначені тривалість та активність основного захворювання [31]. Інші дослідники [32] вважають, що застосування базисної хворобо-модифікуючої та біологічної терапії у пацієнтів з ревматоїдним артритом знижує ризик розвитку саркопенії. За даними A. Tournadre та співавторів (2017), при лікуванні тоцилізумабом пацієнтів з ревматоїдним артритом протягом 1 року спостерігалося вірогідне підвищення показників апендикулярної знежиреної маси [20]. Ефективність застосування анаболічних лікарських засобів і дієти, збагаченої білком, не доведена. На сьогодні регулярні фізичні вправи, включаючи аеробні вправи та вправи з навантаженням, розглядають як ефективний метод профілактики втрати м’язової маси у пацієнтів з ревматоїдним артритом [32]. Мета проведеного нами дослідження — оцінити показники МЩКТ, знежиреної маси та частоту пресаркопенії у пацієнтів з ревматоїдним артритом.

Об’єкт і методи дослідження

Обстежено 461 жінку віком 40–87 років: 71 пацієнтка з ревматоїдним артритом та 390 осіб конт­рольної групи. Демографічні та антропометричні показники обстежених осіб представлені в табл. 4.

Таблиця 4
Демографічні та антропометричні характеристики обстежених осіб
Показник Жінки р
з ревматоїдним артритом контрольної групи
n 71 390
Вік, років 55,4±1,2 57,5±0,8 нв
Зріст, см 161,7±0,8 162,0±0,3 нв
Маса, кг 62,8±1,2 63,9±0,5 нв
ІМТ, кг/м² 24,0±0,4 24,4±0,2 нв

нв — невірогідні відмінності (р>0,05). Проводили загальноклінічне обстеження хворих. Вираженість больового синдрому визначали за допомогою візуально-аналогової шкали болю (ВАШ), якість життя за допомогою анкети HAQ. Визначення активності ревматоїдного артриту проводили на підставі визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), інтегрального показника DAS-28, рівня СРБ у сироватці крові імуноферментним методом (тест-набори BioSystem S.A., Іспанія). Показники знежиреної маси, МЩКТ визначали за допомогою рентгенівської абсорбціометрії (Pro­digy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Для оцінки знежиреної маси використовували ІАЗМ, який розраховували за формулою: ІАЗМ = знежирена маса верхніх і нижніх кінцівок (кг)/зріст (м2). Пресаркопенію (І стадію саркопенії — наявність зниженої знежиреної маси) визначали за даними при ІАЗМ <5,72 кг/м2 [1]. Статистичний аналіз проводили з використанням програми «Statistica 6.0». Характер розподілу в кожній вибірці визначали за критерієм Колмогорова — Смирнова. Відмінності між двома групами були визначені з використанням критерію Стьюдента (t). Проводили кореляційний аналіз. Результати представлені у вигляді: M±SD. За критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали р<0,05.

Результати дослідження

У жінок з ревматоїдним артритом встановлено вірогідно нижчі показники МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки (р=0,002) порівняно з показниками у контрольній групі, тоді як МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта вірогідно не відрізнялась (р=0,3) (табл. 5).

Таблиця 5
Показники МЩКТ, жирової та знежиреної маси у пацієнток з ревматоїдним артритом та в жінок контрольної групи
Показник Жінки р
з ревматоїдним артритом контрольної групи
МЩКТ поперекового відділу хребта, г/см² 0,99±0,02 1,02±0,01 0,3
МЩКТ шийки стегнової кістки, г/см² 0,78±0,02 0,84±0,01 0,002
Знежирена маса всього тіла, кг 37,57±0,47 38,86±0,19 0,01
Апендикулярна знежирена маса, кг 15,07±0,27 16,47±0,10 <0,01
ІАЗМ, кг/м2 5,76±0,09 6,27±0,03 <0,01

Показники знежиреної маси всього тіла, апендикулярної знежиреної маси та ІАЗМ були вірогідно нижчими порівняно з такими у жінок контрольної групи (рис. 2).

Рис. 2.
22222 САРКОПЕНІЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ
Показники знежиреної маси в жінок з ревматоїдним артритом та практично здорових жінок: а — апендикулярна знежирена маса; б — знежирена маса всього тіла; в — індекс апендикулярної знежиреної маси; РА — жінки з ревматоїдним артритом.

Частота пресаркопенії у жінок з ревматоїдним артритом була вірогідно вищою (49%) порівняно з особами контрольної групи (18%) (рис. 3).

Рис. 3.
 САРКОПЕНІЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ
Частота пресаркопенії у жінок з ревматоїдним артритом та практично здорових осіб

У пацієнток з ревматоїдним артритом порівняно з особами контрольної групи встановлено вірогідно нижчі показники апендикулярної знежиреної маси залежно від тривалості захворювання (рис. 4).

Рис. 4.
 САРКОПЕНІЯ У ХВОРИХ НА РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ
Показники апендикулярної знежиреної маси у пацієнток з ревматоїдним артритом залежно від тривалості захворювання

При проведенні кореляційного аналізу нами не було встановлено вірогідного зв’язку між показниками активності (СРБ, ШОЕ, ВАШ, DAS28), якості життя та показниками знежиреної маси у пацієнток з ревматоїдним артритом (табл. 6). При цьому виявлено вірогідний кореляційний зв’язок між кількістю набряклих суглобів та знежиреною масою верхніх кінцівок (r=0,67; р=0,02).

Таблиця 6
Показники кореляційного зв’язку між показниками активності, тривалості захворювання, якості життя та показниками знежиреної маси в жінок з ревматоїдним артритом
Показник Знежирена маса ІАЗМ
верхніх кінцівок, г нижніх кінцівок, г апендику­лярна, кг
СРБ, мг/л r=0,18 r=–0,15 r=–0,76 r=–0,10
p=0,6 p=0,7 p=0,8 p=0,8
ШОЕ, мм/год r=0,034 r=–0,084 r=–0,060 r=–0,11
p=0,9 p=0,8 p=0,9 p=0,7
Кількість набряклих суглобів r=0,70 r=0,50 r=0,56 r=0,44
p=0,02 p=0,1 p=0,08 p=0,2
Кількість чутливих суглобів r=0,15 r=0,11 r=0,12 r=–0,06
p=0,7 p=0,7 p=0,7 p=0,9
ВАШ, бали r=–0,26 r=–0,12 r=–0,16 r=–0,24
p=0,4 p=0,7 p=0,6 p=0,5
DAS28 r=0,15 r=0,11 r=0,13 r=–0,10
p=0,7 p=0,7 p=0,7 p=0,8
Якість життя (за шкалою HAQ) r=0,09 r=0,10 r=0,10 r=0,08
p=0,8 p=0,8 p=0,8 p=0,8

Висновки та обговорення

Встановлено вірогідно нижчі показники знежиреної маси в пацієнток з ревматоїдним артритом порівняно з показниками у жінок контрольної групи. Подібні результати отримано в нещодавно проведених дослідженнях [24, 32]. Частота пресаркопенії в жінок України з ревматоїдним артритом є вірогідно вищою та становить 49% порівняно з особами контрольної групи — 18%. При порівнянні отриманих результатів з даними літератури слід зазначити, що частота пресаркопенії подібна до результатів дослідження M. Torii та співавторів (49%) (2018) [29] та вища порівняно з даними дослідження A. Tournadre та спів­авторів (28,6%) (2017) [20]. Обмеженням нашого дослідження було те, що ми не проводили оцінку сили та функції скелетних м’язів у пацієнток із ревматоїдним артритом, що дало нам можливість визначити в них частоту лише пресаркопенії, а не саркопенії ІІ та ІІІ стадії. При проведенні кореляційного аналізу нами не встановлено вірогідного зв’язку між показниками активності, якості життя та показниками знежиреної маси в жінок з ревматоїдним артритом, що, на нашу думку, зумовлено «малою» вибіркою обстежених пацієнток. Таким чином, слід пам’ятати, що при ревматоїдному артриті у пацієнтів наявні не тільки ураження кісткової тканини, а й скелетної м’язової тканини, що призводить до значного погіршення функціональних можливостей та якості життя пацієнтів. Враховуючи вагоме медико-соціальне значення проблеми, вчені вважають необхідними подальші дослідження щодо вивчення механізмів розвитку, розроблення методів профілактики та лікування саркопенії у пацієнтів із ревматоїдним артритом.

Список використаної літератури

Саркопения у больных ревматоидным артритом

В.В. Поворознюк, Н.И. Дзерович, А.С. Иваник, Т.А. Карасевская

Резюме. Учитывая значимое постарение населения в мире, на сегодняшний день большое внимание ученые уделяют изучению саркопении. В 2016 г. саркопения внесена в Международную классификацию болезней. Выделяют первичную и вторичную формы состояния. В этой статье представлены данные литературы и результаты собственных исследований по саркопении у пациентов с ревматоидным артритом. Цель выполненного исследования — оценить показатели минеральной плотности костной ткани, обезжиренной массы и частоту пресаркопении у пациентов с ревматоидным артритом. Объект и методы исследования. Обследовано 461 женщину в возрасте 40–87 (средний возраст — 57,17±0,71) года: 71 пациентка с ревматоидным артритом и 390 женщин контрольной группы. Проводили клиническое и лабораторное обследование (определение скорости оседания эритроцитов и С-реактивного белка в сыворотке крови). Выраженность болевого синдрома определяли с помощью визуально-­аналоговой шкалы боли, качество жизни — с помощью анкеты HAQ. Показатели обезжиренной массы, минеральной плотности костной ткани определяли с помощью рентгеновской абсорбциометрии (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США). Пресаркопению (І стадию саркопении) определяли при значении индекса аппендикулярной обезжиренной массы меньше 5,72 кг/м2 (Поворознюк В.В., Дзерович Н.И., 2016) [11]. Статис­тический анализ проводили с использованием программы «Statistica 6.0». Результаты исследования. У пациенток с ревматоидным артритом выявлены достоверно более низкие показатели минеральной плотности костной ткани на уровне шейки бедренной кости (р=0,002), обез­жиренной массы всего тела (р=0,01) и аппендикулярной обезжиренной массы (р<0,01). Частота пресаркопении у женщин с ревматоидным артритом составила 49%, у лиц контрольной группы — 18%. Выводы. При ревматоидном артрите у пациентов выявлено не только поражение костной ткани, но и скелетной мышечной ткани, что приводит к значительному ухудшению функциональных возможностей и качества жизни пациентов. Учитывая важное медико-социальное значение проблемы, ученые считают необходимыми дальнейшие исследования по изучению механизмов развития, разработке методов профилактики и лечения саркопении у пациентов с ревматоидным артритом.

Ключевые слова: саркопения, скелетная мышечная ткань, остеопороз, костная ткань, ревматоидный артрит.

Sarcopenia in patients with rheumatoid arthritis

V.V. Povoroznyuk, N.I. Dzerovych, O.S. Ivanyk, T.A. Karasevska

Summary. Considering the significant aging of the world’s population, today, much attention of scientists is paid to the study of geriatric states among them is sarcopenia. In 2016, sarcopenia is included in the International Classification of Diseases. There are the primary and secondary forms of state. This article presents the literature data and the results of its own studies on sarcopenia in patients with rheumatoid arthritis. The aim of this study was to eva­luate the bone mineral density, lean mass and the frequency of prescarcopenia in patients with rheumatoid arthritis. Materials and methods. 461 wo­men aged 40–87 years (age 57.17±0.71 years) were examined, among them 71 patients with rheumatoid arthritis and 390 women of control group. We conducted the clinical and labo­ratory examination (evaluation of the rate of precipitation of erythrocytes and C-reactive protein in serum). The intensity of the pain was determined using visual analogue scale, the quality of life — using the HAQ questionnaire. Lean mass, bone mineral density were determined using X-ray absorptiometry (Pro­digy, GEHC Lunar, Madison, WI, USA). Presarcopenia (first stage of sarcopenia) was determined with an appendicular lean mass index of less than 5.72 kg/m2 (Povoroz­nyuk V.V., Dze­rovich N.I., 2016) [11]. The statistical analysis was conducted using the «Statistica 6.0» program. Results. Patients with rheumatoid arthritis had significantly lower hip bone mine­ral density (p=0.002), lean mass of the whole body (p=0.01) and appendicular lean mass (p<0.01). The frequency of presarcopena in women with rheumatoid arthritis was 49%, in the control group — 18%. Conclusions. Patients with rheumatoid arthritis nad not only bone lesions, but also skeletal muscle tissue, which leads to significant deterioration of functional capa­city and quality of life of patients. Given the significant medical and social significance of the problem, further researches on the mechanisms of pathogenesis, development of diagnostic methods, prevention and treatment of sarcopenia in patients with rheumatoid arthritis are needed.

Key words: sarcopenia, skeletal muscle tissue, osteoporosis, bone tissue, rheumatoid arthritis.

Адреса для листування: Поворознюк Владислав Володимирович 04114, Київ, вул. Вишгородська, 67 ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», відділ клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату E-mail: okfpodac@ukr.net

Комментариев нет » Добавить свой
Оставить комментарий

ERROR: si-captcha.php plugin says GD image support not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why GD image support is not enabled for PHP.

ERROR: si-captcha.php plugin says imagepng function not detected in PHP!

Contact your web host and ask them why imagepng function is not enabled for PHP.